Герчанівський Дмитро

Дмитро́ Герчанівський (30 вересня 1894, с. Ваньовичі, Самбірський район, Львівська область^[1] — 1 жовтня 1984, Лівонія, штат Мічиган, США^[2]) — український військовий і громадсько-політичний діяч, один із організаторів УВО.

Дмитро Герчанівський
Вістун (капрал)  Сотник
Загальна інформація
Народження	30 вересня 1894(1894-09-30) Ваньовичі, Самбірський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина
Смерть	1 жовтня 1984(1984-10-01) (90 років) Лівонія, Вейн, Мічиган, США
Військова служба
Приналежність	ЗУНР
Війни / битви	Перша світова війна Українська революція

Життєпис

Народився 1894 року в селі Ваньовичі Самбірського повіту на Львівщині в тодішній Австро-Угорській імперії.

У 1914 році при формуванні Легіону Українських Січових Стрільців зарахований до 2 сотні поручника Романа Сушка, брав участь у численних боях. Під час одного з боїв полонений російськими солдатами, з іншими січовиками відправлений на Волгу в Царицин.

У листопаді 1918 перед повстанням проти Гетьманату очолював булавну сотню — обозники і майстри стрілецьких майстерень.

На початку лютого 1919 року Січові стрільці уступили Київ більшовикам, останнім зі столиці УНР вийшов курінь під командуванням сотника Герчанівського з групи полковника Івана Чмоли; січовики відступили до Проскурова (нині Хмельницький).

З половини 1920 року зі своєю сотнею воював у 2 пішому полку Січових стрільців, що складався в основу якого складали білоцерківські селяни та галицькі новобранці.

В часі Другого Зимового походу — у Волинській групі, ад'ютант начальника повстансько-партизанського штабу УНР, а з 23 жовтня 1921 року Штабу Повстанської армії УНР Юрія Отмарштейна. Тоді він писав стрілецькі листівки та матеріали і підписував їх псевдонімом Дмитро Стрілець (або Січовик). З 1921 року входив до Начальної команди організації (майбутньої УВО), яка після реорганізаційних дій Євгена Коновальця замінила Начальну колегію.

Дружні стосунки пов'язували його з Євгеном Коновальцем. Коли провідника УВО переслідувала поліція, вирішено переправити його за кордон, що доручили Герчанівському.

В 1930-х роках обіймав посаду інженера — закінчив технічний факультет^[чого?].

Перед приходом радянської влади в Галичину емігрував за кордон, згодом оселився у США. Розвинув активну громадську і публіцистичну діяльність: публікації в часописі «Вісті комбатанта» та інших виданнях, статті на стрілецьку тематику («Початки січових стрільців», «Прикметні риси січових стрільців», «В російському полоні»). 1963 року в Мюнхені вийшла книга «Вигнати окупанта» (перевидана 1969 року в Детройті накладом автора).

Дмитро Герчанівський помер 1 жовтня 1984 року.