Отмарштейн Юрій Оттович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Отмарштейн.

Ю́рій О́ттович Отмарште́йн (Отмарштайн, (10 квітня 1890, Тирасполь Херсонської губернії, нині Молдова — 2 травня 1922, Щипйорно, Польща) — український військовий діяч часів УНР, полковник Армії УНР, начальник штабу Осадного корпусу СС, начальник генерального штабу Повстанської армії УНР Другого зимового походу, шеф штабу Начальної команди УВО.

Юрій Отмарштейн
Полковник (14.9.1917)  Полковник
Загальна інформація
Народження	10 квітня 1890(1890-04-10) Тирасполь, Херсонська губернія, Російська імперія
Смерть	2 травня 1922(1922-05-02) (32 роки) Щипйорно, Польська республіка
Alma Mater	Академія Генерального штабу
Військова служба
Приналежність	УНР
Війни / битви	Українсько-радянська війна Другий зимовий похід
Командування
Начальник штабу Армії УНР у Другому Зимовому поході
Нагороди та відзнаки
Орден Святого Володимира 4 ступеня

Життєпис

В часі служби в Січових Стрільцях

Юрій Отмарштейн у таборі в Польщі

Відвідини Євгеном Коновальцем штабу 11-ї дивізії Січових Стрільців (командир Роман Сушко), Шепетівка, серпень-вересень 1919 р. Зліва направо сидять: 2-й Михайло Матчак, далі Марко Безручко, Євген Коновалець, Роман Сушко, Юрій Отмарштейн

Народився у Тирасполі Херсонської губернії (нині у складі невизнаної Придністровської республіки, офіційно — у складі Молдови). Батько був шведом, а мати грекинею.

У 1916 році закінчив Миколаївську військову академію Генштабу в Петербурзі. У роки Першої світової війни (1914—1918) служив у російській армії.

Військовий аташе Української Народної Республіки в Румунії.

У період Гетьманату командував Сердюцьким кінним Лубенським полком. 20 листопада 1918 під час антигетьманського повстання перейшов на сторону Директорії УНР. У грудні 1918 очолював штаб Осадного Корпусу Січових Стрільців під час боїв за Київ.

На початку 1919 — начальник штабу Корпусу Січових Стрільців, з липня 1919 — начальник штабу Другої дивізії Січових Стрільців.

У листопаді 1921 — начальник штабу Повстанської армії УНР у Другому зимовому поході^[1].

Військові звання — полковник російської армії, полковник Генерального штабу Армії УНР.

Член Української військової організації (з 1920). Координував діяльність УВО на території УСРР.

Загибель

Помер 2 травня 1922 за нез'ясованих обставин під час відвідання польського табору для українських військовополонених у Щипйорні (Польща). На думку деяких дослідників, загинув від кулі агента Дефензиви. Інші припускають, що Отмарштейна могли вбити агенти ЧК, що діяли в оточені Симона Петлюри. Детальніше про це розповідається у книзі Романа Сушка «Хто вбив полковника Отмарштайна»^[2]. На думку Юрка Тютюнника, Отмарштайна було вбито агентом Петлюри з метою викрасти документи, що компрометували отамана^[3].

У журналі «Літопис Червоної Калини» (ч. 10 від жовтня 1937) є світлина могили Юрка Оттмарштайна на цвинтарі Каліша^[4]. Згодом могилу було знищено поляками^[3].

Вшанування пам'яті

У листопаді 2018 року в Боярці на будівлі залізничного вокзалу відкрили меморіальну дошку на честь полковника Армії УНР Юрія Отмарштейна (1890—1922).^[5][6]

Родина

Брат Борис Отмарштайн — старший помічник командира 1-го Лубенського полку (1918). Вкоротив собі віку, не змігши виконати зобов'язання щодо старшини полку. Похований у маєтку Шпиків біля Рахнів на Поділлі^[3].