Гладчук Олексій Олександрович

Гладчук Олексій Олександрович (нар. 10 березня 1937 року, с. Олександрівка, Мар'їнський район, Донецька область - пом. 24 жовтня 2010 року, м. Донецьк) – педагог-організатор шкільної освіти на Донбасі (1980-1990 роки), громадський діяч – очолював педагогічне товариство на Донеччині, ініціював і розвинув його зв'язки з німецькими колегами (Бохум, Магдебург). Ректор Інституту соціальної освіти (м. Донецьк).

Гладчук Олексій Олександрович
Народився	10 березня 1937(1937-03-10)  Олександрівка, Мар'їнський район, Сталінська область, Українська РСР, СРСР
Помер	24 жовтня 2010(2010-10-24) (73 роки)  Донецьк, Україна
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	педагог, громадський активіст
Alma mater	ДонДУ (1966)
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гладчук.

Біографія

Народився 10 березня 1937 року в шахтарській сім'ї у селі Олександрівка Мар'їнського району Донецької області.

Закінчив Мар'їнське педагогічне училище (1956), Донецький державний університет (1966).

Учитель, завідувач початкової школи м. Донецьк. Директор школи, інспектор, завідувач Петровського районного відділу освіти (1978-1983). Директор Донецького педагогічного інституту післядипломної освіти (1983), начальник головного управління освіти і науки Донецької області (1978). Ректор (2000), перший проректор (з 2004 року) Донецького інституту соціальної освіти.

О.О. Гладчук зробив вагомий внесок у розвиток освіти Донецької області. Керівник експерименту з розвитку розумових здібностей дітей з 6-тилітнього віку. Зусиллями педагога ліцей при Донецькому національному університеті став закладом нового типу, що забезпечує варіативність розвитку особистості в різноманітності її нахилів і вподобань.

Доцент. Заслужений працівник освіти України (1992). Нагороджений орденами, медалями і почесними грамотами.

Автор понад 110 науково-методичних праць.

Джерела

• Золото у кожного в душі. - Донецьк: Східний видавничий дім. - 2010. 296 с. [Архівовано 6 квітня 2012 у Wayback Machine.]