Глухий ясенно-твердопіднебінний фрикативний

Глухий ясенно-твердопіднебінний фрикатив — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ɕ⟩ («c» з закарлюкою). М'який шиплячий приголосний, фрикатив. Найм'якший у ряду шиплячих фрикативів /ɕ/—/ʃ/—/ʂ/^[1].

Глухий ясенно-твердопіднебінний фрикативний
ɕ
Номер МФА	182
Кодування
HTML (десяткове)	ɕ
Юнікод (hex)	U+0255
X-SAMPA	s\
Кіршенбаум	S;
Брайль[en]
Зображення

Деякі науковці використовують символ глухого заясенного фрикатива /ʃ/ або його палаталізований варіант /ʃʲ/ для позначення /ɕ//^[1].

Назва

• Глухий альвеоло-палатальний фрикатив (англ. Voiceless alveolo-palatal fricative)
• Глухий ясенно-твердопіднебінний фрикатив
• Глухий альвеоло-палатальний фрикативний
• Глухий ясенно-твердопіднебінний фрикативний
• Глухий альвеоло-палатальний фрикатив-сибілянт (англ. Voiceless alveolo-palatal sibilant fricative)

Властивості

Властивості глухого ясенно-твердопіднебінного фрикативного:

• Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
• Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
• Спосіб творення — сибілянтний фрикативний, тобто повітря скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
• Місце творення — ясенно-твердопіднебінне, тобто він артикулюється передньою частиною язика за ясенним бугорком, а середня частина язика піднімається до твердого піднебіння.
• Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
• Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
• Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади

Мова		Слово	МФА	Значення	Примітки
адигейська		щы	[ɕə]	три
асамська		ব্ৰিটিছ	[bɹitiɕ]	британець
голландська (діал.)		sjabloon	[ɕäˈbloːn]	шаблон	Див. голландська фонетика
гуарані (парагв.)		che	[ɕɛ]	я
данська		sjæl	[ɕeˀl]	душа	Див. данська фонетика
кабардинська		щэ	[ɕa]	сто
каталанська (сх.)[2]		caixa	[ˈkaɕə]	коробка	Див. каталанська фонетика
китайська (мандарин)		西安/Xī'ān	[ɕí.án]	Сіань	Опозиція /ʂ/ (ш) і /s/ (с). Див. китайська фонетика
корейська		시 / shi	[ɕi]	вірш	Див. корейська фонетика
люксембурзька[3]		liicht	[liːɕt]	світло	Алофон /χ/ перед голосними; в індивідуальні вимові — /ʃ/.[4] Див. люксембурзька фонетика
нижньолужицька		pśijaśel	[ˈpɕijäɕɛl]	приятель
норвезька		sjel	[ɕe: l]	душа	Див. норвезька фонетика
польська[5]		śruba	[ˈɕrubä]	гвинт	Опозиція /ʂ/ (ш) і /s/ (с). Див. польська фонетика
португальська		mesclas	[ˈmɛɕklɐɕ]	мікстури
португальська (Бразилія)[6]		mexendo	[me̞ˈɕẽ̞du]	'moving'	Алофон /ʃ/. Див. португальська фонетика
румунська (Трансильванія)[7]		ce	[ɕɛ]	що	стандартно — /tʃ/. Див. румунська фонетика
російська		счастье	[ˈɕːæsʲtʲjə]	щастя	Див. російська фонетика
тибетська (Лхаса)		བཞི་	[ɕi˨˧]	чотири	Опозиція /ʂ/.
хорватська[8]		'miš će	[mîɕ t͡ɕe̞]	'the mouse will'	Алофон /ʃ/ перед /t͡ɕ, d͡ʑ/.[8] Див. хорватська фонетика
чувашська		çиçĕм	[ˈɕiɕ̬əm]	освітлення	Опозиція /ʂ/ (ш) і /s/ (с).
шведська		kjol	[ɕuːl]	спідниця	Див. шведська фонетика
японська[9]		塩 / shio	[ɕi.o]	сіль	Див. японська фонетика