Глінка Сергій Миколайович

Сергій Миколайович Глінка (рос. Глинка, Сергей Николаевич;нар. 1775 маєток Сутоки, (Смоленщина)  — пом. 5 квітня 1847, Петербург)  — російський поет, журналіст, письменник, брат Федора Миколайовича Глінки

Глінка Сергій Миколайович
Глинка, Сергей Николаевич
Народився	5 (16) липня 1775[1][2][3] або 16 липня 1775(1775-07-16)  Сутоки[d], Духовщинський повіт, Смоленська губернія, Російська імперія[1][2]
Помер	5 (17) квітня 1847[1][2][4] (71 рік)  Санкт-Петербург, Російська імперія[1]
Поховання	Волковський цвинтарd[2]
Громадянство	Російська імперія
Діяльність	поет, журналіст, письменник
Alma mater	Перший кадетський корпус (Санкт-Петербург)
Знання мов	російська[5]
Мова творів	російська
Рід	рід Глінокd
Батько	Nikolaj Ilʹič Glinkad
Брати, сестри	Глінка Федір Миколайович[6][1][…]
Діти	Alexandra Sergeevna Glinkad, Q120906366? і Q121133859?
Нагороди	Орден Святого Володимира

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Глінка.

Біографія

Навчання

Вихованець І Кадетського корпусу в Петербурзі. Учасних Франко-російської війни 1812 р.

Видавець

Видавав журнал «Руской вестник» (1808—1820, 1824 рр.). Цензор Московського цензурного комітету 1827—1830 рр.

Політичне кредо

Стояв на монархічних і націоналістичних позиціях.

Творчість

Автор історичних п'єс «Наталія  — боярська дочка» (1806), «Мінін». «Облога міста Полтави, чи Клятва полтавських мешканців», 1810), поема («Пожарський и Мінін, чи Пожертви росіян», 1807), Автор «Російської історії» в 14 частинах, а також віршів, історичних повчальних повістей.

Опублікував «Записки про 1812 рік» (1836) і «Записки про Москву і про закордонні випадки від результату 1812 до половини 1815 гг.» (1837).

Паліцинський період

У 1799—1802 рр. живе, з перервами, у Попівці в маєтку О. О. Паліцина де удосконалює літературну майстерність, намагається віршувати, допомагає господарю креслити начисто архітектурні проекти, переписувати його переклади французьких просвітителів. Активний учасник засідань Попівської академії . У 1802 р. працює у с. Рясне приватним вчителем дітей місцевого поміщика Хрущова — Олександра, Петра, Костянтина та сина Г. Р. Шидловського.

Нагороди

Нагороджений орденом св. Володимира IV степени «За любов до Вітчизни, доведену творами і діяннями».

Джерела

• Усенко П. Г. Глинка Сергій Миколайович [Архівовано 16 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 114. — ISBN 966-00-0405-2.
• О.Десятниченко — «Паліцинськими стежками», видавництво «Водний спектр Джі Ем Пі», Харків, 2018.