Голодний Михайло Семенович

Голодний Михайло Семенович (справжнє прізвище — Епштейн) ( 11 грудня 1903 року, Бахмут Донецька область — 20 січня 1949 року, Москва) — радянський поет, перекладач.

Епштейн Михайло Семенович
Псевдо	Голодний Михайло Семенович
Народився	11 грудня 1903 року Бахмут Донецька область
Помер	20 січня 1949 року Москва ·збиття транспортним засобомd
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	поет, перекладач
Знання мов	російська
Членство	СП СРСР
Напрямок	соціалістичний реалізм
Партія	КПРС
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Михайло Семенович Голодний (справжнє прізвище — Епштейн) народився 11 грудня 1903 року в місті Бахмут, Донеччина. Коли Михайлові було два роки, родина переїхала до Катеринослава (нині Дніпро)^{[джерело не вказане 71 день]}. Трудове життя почав з 1915 року — чорнороб, штампувальник на фабриці^{[джерело не вказане 71 день]}. У 16 років^{[джерело не вказане 71 день]} став бійцем спеціального підрозділу ВЧК під час громадянської війни. Навчався на робітничому факультеті (1923), у Вищому літературно‑художньому інституті імені Валерія Брюсова в Москві. Член літературних об’єднань: «Молода гвардія», «Перевал» (один із співорганізаторів останнього). Помер 20 січня 1949 року в Москві.

Творчість

Михайло Голодний — поет, що пройшов від робітничого середовища до літературних об’єднань 1920‑х, активно поєднував революційну тематику з перекладацькою роботою, особливо щодо спадщини Тараса Шевченка^{[джерело не вказане 71 день]}. Перші вірші під псевдонімом «Голодний» з’явились на початку 1920-х у радянській періодиці. У Харкові видав перші збірки "Свої" (1922) і "Земне" (1924), в яких відтворив комсомольський пафос^{[джерело не вказане 71 день]}. Відчутний вплив естетичних поглядів літературної групи «Перевал». У 1930-х роках написав низку балад і віршів, присвячених героям революції («Монолог Фурманова», «Суддя ревтрибуналу», «Про кінноту Будьонного», «Пісня про Щорса», «Партизан Железняк» тощо)^{[джерело не вказане 71 день]}.

Основною темою творчості була вірність Батьківщині, що простежується у збірках «Вірші про Україну» та «Пісні й балади Вітчизняної війни»^{[джерело не вказане 71 день]}.

Писав російською мовою.

Збірки віршів

• 1922 рік — «Свої»;
• 1924, 1926 — «Земне»;
• 1925 рік — «Дороги»;
• 1930 рік — «Вірші і пісні»;
• 1942 — «Вірші про Україну»;
• 1942 — «Пісні и балади Вітчизняної війни».

Перекладацька діяльність

Михайло Голодний переклав російською мовою поезії Тараса Шевченка «Слава» та «Подражаніє 11 псалму». Кобзареві присвятив поему «Пісня про Тараса Шевченка» (1939).

Література

• Цимерінов Б., Зборовець І. Михаил Голодный и Украина // «Донбасс». — 1984. — № 1.

Джерела

• Голодний Михайло / Н. М. Гаук // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.]; НАН України, НТШ. — Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. esu.com.ua