Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Голубничий Володимир Степанович
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Володи́мир Степа́нович Голубни́чий (2 червня 1936, Суми — 16 серпня 2021, там само)[5] — український легкоатлет, який спеціалізувався в ходьбі, олімпійський чемпіон, рекордсмен світу. Почесний громадянин Сум.
Володимир Голубничий Володимир Степанович Голубничий | |||
---|---|---|---|
![]() Володимир Голубничий в 1964 році | |||
Загальна інформація | |||
Громадянство | СРСР Україна | ||
Народження | 2 червня 1936[1][2] Суми | ||
Смерть | 16 серпня 2021[3][4] (85 років) Суми, Україна | ||
Зріст | 178 см | ||
Вага | 77 кг | ||
Спорт | |||
Країна | СРСР→ Україна | ||
Вид спорту | Легка атлетика | ||
Дисципліна | ходьба на 20 км | ||
Спортивне звання |
| ||
Завершення виступів | 1981 | ||
Особисті рекорди | Ходьба 20 км = 1:23.55 (1976) | ||
Голубничий Володимир Степанович у Вікісховищі |
Remove ads
Життєпис
Узагальнити
Перспектива
Народився 2 червня 1936 р. у Сумах.
У 1960-х і 1970-х роках Голубничий домінував у ходьбі, вигравши загалом чотири олімпійські медалі. Він тренувався в добровільному спортивному товаристві «Спартак» у Сумах.
Легкою атлетикою Голубничий почав займатися в 1953 році, а в 1959-у став членом збірної Радянського Союзу. Окрім олімпійських здобутків, він також був чемпіоном Європи в 1974 році й чемпіоном СРСР в 1960, 1964-65, 1968, 1972 та 1974 роках.
2012 року обраний Членом Зали Слави IAAF.
Станом на 2015 — президент Спілки спортсменів-ветеранів м. Суми, почесний президент обласної ради фізкультурно-спортивного товариства «Спартак», член Національного олімпійського комітету України.
Автор книг «Чотири олімпійські сходження», «Чому люди так ходять?» і найновішої — «Легка атлетика від Володимира Голубничого»
Помер 16 серпня 2021 р. у Сумах. Був похований на Центральному кладовищі Сум.[6]
Чемпіонати СРСР
Remove ads
Нагороди
- Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (21 серпня 2020) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм[7]
- Орден «За заслуги» I ст. (25 червня 2016) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм[8]
- Орден «За заслуги» II ст. (20 серпня 2007) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, культурний розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення та з нагоди 16-ї річниці незалежності України[9]
- Орден «За заслуги» III ст. (29 листопада 2002) — за значний особистий внесок у розвиток фізичної культури і спорту в Україні, досягнення найвищих спортивних результатів на Олімпійських іграх[10]
- Орден Трудового Червоного Прапора (1960)
- Орден «Знак Пошани» (1969)
- медаль «За трудову доблесть» (1972)
- Почесна грамота Кабінету Міністрів України (11 жовтня 1999) — за значний особистий внесок у розвиток фізичної культури і спорту, підвищення авторитету України в світі, високий рівень спортивних досягнень[11]
- Золотий Олімпійський орден (1996).
Remove ads
Примітки
Джерела
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads