Голубєва Зінаїда Сергіївна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Голубєва.

Голубєва Зінаїда Сергіївна (нар. 8 червня 1924(19240608), с. Соколів (нині Соколове, Зміївський район, Харківська область), УРСР — 4 квітня 2011) ^[3]— українська літературознавиця та критикиня, учасниця Другої світової війни. Докторка філологічних наук (1969), заслужена професорка Харківського університету.

Голубєва Зінаїда Сергіївна
Народилася	8 червня 1924(1924-06-08)[1]  Соколове, Зміївський район, Харківська округа, Харківська губернія, Українська СРР, СРСР
Померла	4 квітня 2011(2011-04-04)[1] (86 років)
Країна	СРСР
Діяльність	професор, літературознавиця, літературний критик, викладачка університету, декан
Галузь	літературознавство[2], літературна критика[2] і українська література[2]
Alma mater	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Науковий ступінь	доктор філологічних наук[d]
Знання мов	українська[2]
Заклад	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Нагороди

Життєпис

Учасниця Другої світової війни. Має бойові нагороди.

Прийшла в університет після закінчення війни, закінчила у 1951 році.

Працювала викладачкою Харківського (1954—1955) та Астраханського (РРФСР, 1955—1958) педагогічних інститутів.

З 1958 р. — у Харківському університеті: декан філологічного факультету, довголітня завідувачка кафедри історії української літератури.

Авторка монографій:

• «Український радянський роман 20-х років»,
• «Нові грані жанру», літературних портретів.

У 60-ті роки звернулася до літератури періоду «розстріляного відродження», досліджуючи заборонених раніше письменників.