Гольченко Ігор Іванович

І́гор Іва́нович Го́льченко (16 жовтня 1996, м. Суми, Україна — 14 лютого 2015, с. Широкине, Волноваський район, Донецька область, Україна) — український військовик, солдат окремого загону спецпризначення «Азов». Позивний «Ернесто». Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (посмертно).

Гольченко Ігор Іванович
Солдат
Загальна інформація
Народження	16 жовтня 1996(1996-10-16)  Україна, Суми
Смерть	14 лютого 2015(2015-02-14) (18 років)  Україна, Широкине
Поховання	Суми
Псевдо	«Ернесто»
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	МВС
Рід військ	Національна гвардія
Формування	«Азов»
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Широкине
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис

Народився 1996 року в місті Суми. 2012 року закінчив 9 класів загальноосвітньої школи № 22 та вступив до Сумського будівельного коледжу. Після двох років навчання у коледжі перевівся до спеціалізованої школи № 7, але за деякий час переїхав жити до Автономної Республіки Крим, де навчався в одній зі шкіл міста Сімферополь.

Після окупації Криму Збройними силами Російської Федерації, у березні 2014 повернувся до міста Суми, де продовжив навчання в 11-му класі загальноосвітньої школи № 22, яку закінчив того ж року. Належав до руху ультрас ПФК «Суми».

По досягненні повноліття в жовтні 2014 добровольцем вступив до лав полку патрульної служби міліції особливого призначення «Азов». Після підготовки з 19 грудня 2014 брав участь в антитерористичній операції на сході України, в районі Маріуполя.

Солдат, кулеметник 3-го відділення 3-го комендантського взводу комендантської роти окремого загону спецпризначення «Азов» 18-го полку оперативного призначення Східного ОТО Національної гвардії України, в/ч 3057, м. Маріуполь.

14 лютого 2015 загинув у бою з російсько-терористичними угрупованнями поблизу села Широкине на Маріупольському напрямку, в ході виконання бойового завдання зі стримування наступальних дій противника з боку Саханки. Автомобіль «Газель» з бійцями «Азову», які проривались з боєкомплектом до своїх побратимів, потрапив під обстріл, Ігор загинув від численних поранень, прикривши собою бойового товариша^[1].

Похований 18 лютого на Центральному цвинтарі міста Суми, на Алеї поховань Почесних громадян^[2].

Залишились мати Світлана Берлет, молодший брат Микита.

Нагороди та звання

• 25 березня 2015, за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (26.2.2015, посмертно)^[3].
• У вересні 2015 нагороджений почесним знаком «Маріуполь. Відстояли — Перемогли» (посмертно).
• 29 вересня 2015 рішенням Сумської міської ради № 4829-МР, за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі і незламність духу, присвоєне звання «Почесний громадянин міста Суми» (посмертно)^[4].

Вшанування пам'яті

• 16 жовтня 2015 в місті Суми на фасаді будівлі ЗОШ № 22 відкрито меморіальну дошку на честь випускника школи Ігоря Гольченка^[5].
• 23 жовтня 2016 в Сумах пройшов Всеукраїнський турнір з міні-футболу імені Ігоря Гольченка^[6].
• 29 грудня 2016 в Києві за підтримки благодійних фондів та участі громадських активістів й волонтерів презентовано колекційну марку, створену на честь воїнів, які загинули в боях на сході України. На ній зображені Ігор Брановицький, Ігор Гольченко, Микола Колосовський, Євген Лоскот, Андрій Матвієнко, Сергій Свищ, Олег Сидор, Сергій Табала, Георгій Тороповський.
• У вересні 2017 рішенням Сумської міської ради школі № 22 було присвоєне ім'я Ігоря Гольченка^[7].