Голінатий Петро Миколайович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Голінатий.

|проживання=

Петро Миколайович Голінатий
Петро Голінатий під час презентації авторської книги «На вістрі неспокою»
Народився	25 березня 1939(1939-03-25) с. Стара Ягільниця Чортківський район, Тернопільська область, Україна
Помер	10 листопада 2020(2020-11-10) (81 рік) м. Чортків, Україна
Громадянство	УРСР →  Україна
Національність	українець
Діяльність	композитор
Відомий завдяки	хоровий диригент, педагог, самодіяльний композитор, вокаліст, громадський діяч.
Alma mater	Тернопільське музичне училище, Івано-Франківський педагогічний інститут
У шлюбі з	Зеновія
Діти	Оксана та Андрій
Нагороди	Заслужений працівник культури України
Медіафайли у Вікісховищі

Петро Миколайович Голінатий (25 березня 1939, с. Стара Ягільниця, Україна — 10 листопада 2020, м. Чортків, Україна^[1]) — український хоровий диригент, педагог, самодіяльний композитор, вокаліст, громадський діяч.

Життєпис

Петро Голінатий народився 25 березня 1939 року в селі Стара Ягільниця Чортківського району Тернопільської области України.

В сім'ї Голінатих було шестеро дітей. Батько — голова місцевого товариства «Просвіта», старший церковний брат, завідувач хати-читальні в селі брав участь у сільському драматичному гуртку, добре співав, а мати також мала чудовий голос. Коли Петрові виповнилося сім років в 1946 році помер його батько, і дев'ятнадцять, — не стало матері. Змалку працював вантажником та обліковцем в місцевому колгоспі.

Закінчив Староягільницьку семирічну школу (восьмий клас закінчив у с. Білобожниця), Тернопільське музичне училище (1966), Київський державний інститут культури (1975), Івано-Франківський педагогічний інститут (1979, нині Прикарпатський національний університет)^[2].

Від 1960 — керівник хору Чортківського м’ясокомбінату; 1961—1962 — учитель музики ЗОШ; згодом — керівник хору в с. Біла Чортківського району; 1969—1972 — хормейстер капели бандуристів Чортківського районного будинку культури, керівник хору Чортківської дитячої музичної школи (ДМШ); від 1977 — керівник народного хору в с. Базар; 1989 — керівник хору в с. Стара Ягільниця; 1991 — керівник жіночого вокального ансамблю Чортківської музичної школи, керівник хору в с. Малі Чорнокінці; 1990—1999 — керівник хору в с. Колиндяни (всі — Чортківського району); 1966—2002 — викладач, завуч Чортківської музичної школи.

Помер 10 листопада 2020 року.

Громадська діяльність

Депутат Чортківської районної ради (2006—2010)^[2].

Доробок

Автор більше 100 оброкок та аранжувань, музики до вистав, кінофільмів, пісень та інших музичних творів; методичних праць.

Книги

• Хорові твори (2014, 2016)
• На вістрі неспокою (2018)

Відзнаки

• дипломант фестивалю духовної музики в м. Тернополі (2002)^[2]
• Почесний громадянин Чорткова (2020)^[3]

Нагороди

• Заслужений працівник культури України (2006)
• Відмінник культурно-освітньої роботи
• лауреат Всесоюзного огляду самодіяльної народної творчості (1985, 1987)
• звання «спеціаліст вищої категорії» (1991)
• Людина року-2013^[4]
• Почесний громадянин сіл Стара Ягільниця і Базар Чортківського району^[2].
• лауреат республіканських і всесоюзних фестивалів^[4]
• галузеві нагороди.