Гонорій II (антипапа)

Гонорій II (лат. Honorius, 1010, Верона —1072, Парма) — антипапа у 1061—1072 роках. Петро Кадал народився у Вероні, був єпископом Парми. Після смерті папи Миколая II за підтримки єпископів на чолі з Гільдебрандом папою було обрано Олександра II.

Гонорій II
Ім'я при народженні	італ. Pietro Cadalo
Народився	1010[1]  Верона, Венето, Італія
Помер	1072[2][1]  Парма, Папська держава
Діяльність	католицький священник, католицький єпископ
Посада	Антипапа
Конфесія	католицька церква

Дещо пізніше збори німецьких і лотаринзьких єпископів на чолі з імператрицею Агнесою (регента малоітнього імператора Священної Римської імперії Генріха IV) у Базелі 28 жовтня 1061 року обрали папою Петра Кадала, який прийняв ім'я Гонорій II.

Весною наступного року Гонорій II за підтримки імперського війська зайняв папський престол. Пізніше антипапу вигнали з Риму, проте до кінця своїх днів він вважав себе папою.