Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Гончаренко Дмитро Федорович

український інженер-будівельник і професор З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Гончаренко Дмитро Федорович
Remove ads

Дмитро́ Фе́дорович Гончаре́нко (7 жовтня 1947, с. Студенок, Сумська область — 26 січня 2023, Харків) — український учений у галузі будівництва, доктор технічних наук (1992), професор (1993)[1]. Заслужений діяч науки і техніки України (1998) та лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2004)[1]. Протягом понад 30 років (з 1989 року) обіймав посаду проректора з наукової, а згодом — з науково-педагогічної роботи Харківського інженерно-будівельного інституту (ХНУБА)[1]. Був дійсним членом (академіком) та керівником Харківського територіального відділення Академії будівництва України[1].

Коротка інформація Дмитро Федорович Гончаренко, Народився ...
Remove ads

Життєпис

Узагальнити
Перспектива

Народився 7 жовтня 1947 року в селі Студенок Миропільського району Сумської області[1]. У 1965 році закінчив одинадцять класів Миропільської середньої школи[1].

Свій трудовий шлях розпочав у 1965 році слюсарем-сантехніком у БУ-507 тресту «Сантехмонтаж-60» у місті Суми[1]. З 1966 по 1969 рік навчався на вечірньому відділенні Сумської філії Харківського політехнічного інституту[1]. У 1969 році перевівся на денне відділення будівельного факультету Харківського інженерно-будівельного інституту (ХІБІ), який закінчив з відзнакою у 1973 році[1].

З 1973 по 1980 рік працював на виробництві: виконробом, старшим виконробом у БУ «Пластмасбуд» тресту «Промбуд-2» комбінату «Харківпромбуд», брав участь у будівництві та реконструкції промислових об'єктів[1].

У 1979 році вступив до аспірантури ХІБІ, а в 1982 році успішно захистив кандидатську дисертацію[1]. З 1982 року його науково-педагогічна діяльність була нерозривно пов'язана з кафедрою технології будівельного виробництва, де він працював асистентом, а згодом доцентом, поєднуючи цю роботу з посадою заступника декана по роботі з іноземними студентами[1].

У 1989 році Дмитра Гончаренка призначили на посаду проректора з наукової роботи. У 2010 році його було переведено на посаду проректора з науково-педагогічної роботи ХНУБА, яку він обіймав до останніх років життя[1].

У 1992 році захистив докторську дисертацію в Московському інженерно-будівельному інституті[1]. У зв’язку зі змінами порядку присвоєння наукових ступенів в Україні, у 1996 році він повторно захистив докторську дисертацію в Київському інженерно-будівельному інституті[1]. У 1993 році йому було присвоєно вчене звання професора[1]. Фундаментальні дослідження, що лягли в основу його докторських дисертацій, були значною мірою виконані під час наукової співпраці з Рурським університетом у Бохумі (RUB) у Німеччині, де його кваліфікація була підтверджена ступенями Dr.-Ing. (доктор-інженер) та Dr. habil.[2].

Помер 26 січня 2023 року у віці 75 років.

Remove ads

Наукова діяльність

Узагальнити
Перспектива

Основна сфера наукових інтересів Дмитра Гончаренка — реконструкція та продовження терміну служби підземних трубопроводів та колекторів. Його дослідження охоплюють методи діагностики зношених мереж, безтраншейні технології ремонту та, що особливо важливо, захист будівельних конструкцій від біогенної сірководневої корозії. У своїх працях він детально описав механізми руйнування бетонних склепінь каналізаційних колекторів під дією сірчаної кислоти[3].

На основі цих досліджень він розробив та впровадив інноваційні організаційно-технологічні рішення. Одним із таких підходів стала реконструкція склепіння колектора без повної заміни труби: пошкоджена верхня частина замінювалася новою конструкцією з кислототривкої цегли або полімербетону, яка спиралася на вцілілу нижню частину (ложе)[2]. Ця технологія, апробована на об'єктах у Харкові, виявилася значно ефективнішою та економічнішою за повну заміну комунікацій[2].

Наукова школа та відомі учні

Дмитро Гончаренко створив потужну наукову школу, присвячену підвищенню експлуатаційного ресурсу інженерних систем. За час своєї діяльності він підготував 37 кандидатів та 5 докторів технічних наук[1]. Багато його учнів стали відомими науковцями, керівниками та державними діячами.

Серед його учнів, які захистили дисертації під його керівництвом:

  • Бабаєв Володимир Миколайович – доктор наук з державного управління, професор, Заслужений будівельник України, ректор Харківського національного університету міського господарства.
  • Зубко Геннадій Григорович – український політик, Віце-прем'єр-міністр — Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України (2014–2019).
  • Корінько Іван Васильович – доктор технічних наук, професор, один з провідних фахівців України у сфері водопровідно-каналізаційного господарства.
  • Савйовський Володимир Вікторович – доктор технічних наук, професор, фахівець з організаційно-технологічного проєктування реконструкції цивільних будівель.
  • Старкова Ольга Володимирівна – доктор технічних наук, професор, продовжувачка наукової школи Д. Ф. Гончаренка в ХНУБА.
  • Шумаков Ігор Валентинович – доктор технічних наук, проректор з наукової роботи ХНУБА.
Remove ads

Організаційна та громадська діяльність

  • Керівник Харківського обласного територіального відділення Академії будівництва України[1].
  • Голова секції «Технологія будівництва, дизайн та архітектура» наукової ради Міністерства освіти і науки України[1].
  • Член наукової ради МОН України[1].
  • Протягом багатьох років був членом Атестаційної колегії МОН України та заступником голови експертної ради ВАК України з будівництва, архітектури та геодезії[1].
  • Голова спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських та докторських дисертацій у ХНУБА[1].
  • Член редакційних колегій декількох наукових видань, у тому числі наукометричних закордонних[1].

Міжнародна діяльність

Дмитро Гончаренко вільно володів німецькою мовою та підтримував активні наукові зв'язки з міжнародною спільнотою. Ключовим напрямом його міжнародної роботи була багаторічна співпраця (1987–2020) з Рурським університетом у Бохумі (RUB) у Німеччині [2].


Він двічі був стипендіатом Німецької служби академічних обмінів (DAAD)[1]. У рамках співпраці з RUB він брав участь у спільних дослідженнях у сфері безтраншейної санації трубопроводів, зокрема на кафедрах цивільного будівництва під керівництвом провідних німецьких фахівців, як-от професор Дітріх Штайн. Його науковий авторитет у Німеччині підтверджувався визнанням його наукових ступенів як Prof. Dr.-Ing. Dr. habil. у професійних німецьких виданнях, наприклад, у журналі DWA (Німецької асоціації водного господарства)[2].

Результати його досліджень, отримані в Бохумі, були інтегровані в міжнародний науковий простір, на них посилаються німецькі фахівці при обговоренні проблем відновлення каналізаційних тунелів[4].

Окрім Німеччини, успішно читав лекції в університетах Польщі та Китаю[1].

Remove ads

Вибрані публікації та винаходи

Узагальнити
Перспектива

Дмитро Гончаренко є автором понад 370 наукових публікацій, серед яких 21 монографія та навчальні посібники[1].

Монографії та навчальні посібники

  • Опыт возведения телевизионной башни высотой 240,7 м в г. Харькове (1982, у співавторстві).
  • Строительство многоэтажных каркасных зданий из сборных железобетонных конструкций (1981, у співавторстві).
  • Возведение многоэтажных каркасных зданий с наружными кирпичными стенами (1981, у співавторстві).
  • Монтаж строительных конструкций при реконструкции машиностроительных заводов города Харькова (1989).
  • Организационно-технологические системы надежности временных параметров реконструкции предприятий машиностроения: Учебное пособие (1990).
  • Сокращение трудоемкости монтажа сборных железобетонных конструкций (1990, у співавторстві).
  • Реконструкция зданий и сооружений: Учебное пособие (1991, у співавторстві).
  • Ремонтно-восстановительные работы на канализационных сетях в водонасыщенных грунтах (1999, у співавторстві).
  • Ремонт и восстановление канализационных сетей и сооружений: Монография (1999, у співавторстві).
  • Сторінки історії: ХІБІ-ХДТУБА - 70 років: Нарис (2000, у співавторстві).
  • Український тлумачний словник будівельних термінів (2006, у співавторстві).
  • Эксплуатация, ремонт и восстановление сетей водоотведения: Монография (2008).
  • Возведение многоэтажных каркасно-монолитных зданий: Монография (2013, у співавторстві).
  • Строительство и реконструкция стадионов: Монография (2013, у співавторстві).
  • Эксплуатация, ремонт и восстановление трубопроводов водоснабжения: Монография (2015, у співавторстві).
  • Технология строительного производства: Тексты лекций для иностранных студентов. Часть 1 (2017, у співавторстві).

Статті в міжнародних виданнях

Дмитро Гончаренко активно публікував результати своїх досліджень у провідних закордонних фахових виданнях, зокрема в офіційному журналі Німецької асоціації водного господарства (DWA) «Korrespondenz Abwasser, Abfall» (KA).

  • Tiefliegende Abwassertunnel in der Stadt Charkow (Глибоко закладені каналізаційні тунелі в місті Харків) // KA. — 2017. — № 12. (у співавторстві з Д. Бондаренком)[5]. — У статті описано досвід обстеження та методику відновлення великих каналізаційних тунелів Харкова, що зазнали корозійного руйнування.
  • Renovierung von in geringer Tiefe verlegten Abwasserkanälen in offener Bauweise – Erfahrungen aus Charkiw (Реконструкція неглибоко закладених каналів відкритим способом: досвід Харкова) // KA. — 2020. — № 8.[2]. — Автори обґрунтовують ефективність методу часткової заміни склепіння колектора з використанням жаростійкої цегли та полімербетону, що є альтернативою традиційним методам санації.

Його праці також цитуються в сучасних англомовних наукових оглядах, присвячених проблемам корозії бетону, що підкреслює актуальність його доробку на глобальному рівні[4].

Редакційна діяльність

  • З 1997 року — незмінний головний редактор фахового збірника наукових праць «Науковий вісник будівництва»[6].
  • Виступив головним редактором та упорядником каталогів «Наукові розробки ХДТУБА» (2005) та «Каталог інноваційних розробок ХІБІ – ХДТУБА 80 років» (2010).

Винахідницька діяльність та патенти

Дмитро Гончаренко є автором та співавтором 12 авторських свідоцтв і патентів на винаходи[1]. Серед них:

  • Патент на винахід 47926 A (Україна) «Спосіб ліквідації локального відкритого завалу каналізаційного тунелю» (2002)[7].
  • Патент на винахід 54858 A (Україна) «Спосіб відновлення і захисту каналізаційних трубопроводів» (2003)[7].
  • Патент на винахід 61720 A (Україна) «Спосіб відновлення і захисту каналізаційного трубопроводу» (2003)[7].
  • Патент на винахід 99042247 (Україна) «Ковзна опалубка для зведення вторинних облицювань» (2002)[7].
Remove ads

Захоплення

Узагальнити
Перспектива

Музика

Thumb
Джаз-бенд «7+1» професорів та викладачів ХНУБА. Дмитро Гончаренко — соліст-трубач.

Зі шкільних років Дмитро Гончаренко займався музикою. У 1962–1965 роках..., граючи на трубі, входив до складу джазового секстету при місцевому палаці культури[1]. Протягом 14 років був учасником та солістом (труба) джазового оркестру професорів і викладачів ХНУБА «7+1». У 2009 році цей колектив відкривав міжнародний джазовий фестиваль у Коктебелі[1].

Виступи джаз-бенду «7+1»

Літературна творчість

Дмитро Гончаренко мав тонке почуття гумору та був упорядником серії з трьох збірок анекдотів, веселих історій та афоризмів, які він збирав із різних джерел на прохання читачів[8][9][10]. Книги були продовженням одна одної:

  • «Посміхайтесь, і все буде добре!» (2015) — перша збірка, до якої увійшли історії, зібрані протягом багатьох років[11].
  • «Щоб усе було добре, посміхайтесь!» (2019) — друга книга, що стала продовженням першого видання[12].
  • «Посміхаймося разом!» (2021) — третя збірка, до якої увійшли раніше не опубліковані історії[13].

Відеозаписи презентацій книг

Remove ads

Нагороди та відзнаки

Державна премія України в галузі науки і техніки Заслужений діяч науки і техніки України Орден «За заслуги» III ступеня Нагрудний знак «За наукові досягнення»

Remove ads

Визнання та спадщина

Життя та діяльність Дмитра Гончаренка неодноразово висвітлювалися у виданнях, присвячених історії його альма-матер, будівельній галузі Харківщини та провідним науковцям України. Його біографія увійшла до таких книг:

  • Страницы истории: ХИСИ — ХГТУСА – 70 лет: Нарис / Н. С. Болотських, А. В. Борисов, Д. Ф. Гончаренко та ін. — Х.: Видавничий дім "ВОКРУГ ЦВЕТА", 2000. — С. [cite_start]165, 200-202, 236. [cite: 933]
  • Реусов В. Люди и стройки: Капитальное строительство Харьковской области за 50 лет (1952-2002 гг.). — Х.: Шуст А.И., 2003. — С. [cite_start]164, 200. [cite: 934]
  • История ХИСИ — ХГТУСА в лицах / За загальною редакцією Н. С. Болотських. — Х., 2005. — С. [cite_start]106. [cite: 935]
  • Кращі науково-педагогічні працівники ВНЗ України. Випуск 2 / Автор-упорядник Вадим Болгов. — К.: Видавництво "Болгов Медіа Центр", 2005. — С. [cite_start]56. [cite: 936]
  • Харківський державний технічний університет будівництва та архітектури — 75 / Відп. ред. Череднік Д. Л. [cite_start]— Х., 2005. — 15 с. [cite: 937]
Remove ads

Зовнішні посилання

Джерела

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads