Зубко Геннадій Григорович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Зубко.

Генна́дій Григо́рович Зубко́ (нар. 27 вересня 1967, Миколаїв) — український політик.

Геннадій Григорович Зубко
Геннадій Зубко у 2013
Народився	27 вересня 1967(1967-09-27) (57 років) Миколаїв
Громадянство	Україна
Національність	українець
Діяльність	політик
Alma mater	НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського, Київський національний університет будівництва і архітектури, Північно-Західний університет і Національний університет «Києво-Могилянська академія»
Науковий ступінь	кандидат технічних наук
Членство	Верховна Рада України VII скликання
Посада	Віце-прем'єр-міністр України — Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства
Партія	безпартійний
У шлюбі з	Людмила Миколаївна
Діти	Сергій, Христина
Автограф
Нагороди	Орден Данила Галицького Медаль «За відзнаку у військовій службі» Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медіафайли у Вікісховищі

Народний депутат України
7-го скликання
безпартійний (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»)	12 грудня 2012	—	27 листопада 2014

З 2 грудня 2014 року Віце-прем'єр-міністр — Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства в другому уряді Арсенія Яценюка. 14 квітня 2016 увійшов до складу нового уряду Володимира Гройсмана.

Життєпис

Народився у м. Миколаїв (тоді УРСР, тепер Україна).

Освіта

Закінчив Київський політехнічний інститут, спеціальність «Автоматизовані системи управління», інженер (1991); Київський інженерно-будівельний інститут. Курс «Інвестиційний та фінансовий менеджмент в будівельній індустрії» (2003); Північно-Західний університет, Іллінойс, Чикаго. Курс «Інноваційний менеджмент» (2006); Національний університет «Києво-Могилянська академія», Києво-Могилянська бізнес-школа, магістр бізнес-адміністрування (MBA) (2007); Національний університет «Києво-Могилянська академія», спеціальність «Менеджмент організацій», менеджер-економіст (2008).

Кар'єра та політична діяльність

1986—1988 — строкова служба в Збройних Силах СРСР.

1988—1990 — інженер-програміст Житомирського обласного виробничо-технічного управління зв'язку.

1991—1992 — інженер-програміст МП «НИВА», м. Житомир.

1992—1994 — комерційний директор Виробничої фірми «СЕРГИЙ», м. Житомир.

1994—1997 — директор ТОВ «Маяк», м. Житомир.

1997—2002 — директор ТОВ «ТАНТАЛ», м. Житомир.

2001 — керівник проекту ВАТ «ЛИНОС» Лисичанський ЛПЗ.

2003—2007 — начальник управління по координації діяльності організацій по монтажу металевих конструкцій Державної корпорації «Укрмонтажспецстрой», м. Київ.

2002—2010 — заступник голови правління ВАТ «Житомирський завод огороджувальних конструкцій», м. Житомир.

2006—2010 — депутат Житомирської міської ради V скликання.

2010 — голова правління ПАТ «Житомирський завод огороджувальних конструкцій».

2010—2012 — голова фракції «Фронт Змін» у Житомирській обласній раді VI скликання. Комісія з питань бюджету і комунальної власності.

З 2010 року працює у складі президії Житомирської громадської організації «Рада керівників підприємств та підприємців міста Житомира».

З 12 грудня 2012 — народний депутат України від партії Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина», обраний в одномандатному окрузі № 62. Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики, член Лічильної комісії.

З травня 2012 року є керівником Житомирського регіонального виборчого штабу Об'єднаної опозиції ВО «Батьківщина».

З 27 травня до 10 червня 2014 тимчасово очолював Державне управління справами.^[1]

З 10 червня до 2 грудня 2014 — Перший заступник Глави Адміністрації Президента України.^[2]

З 2 грудня 2014 року Віце-прем'єр-міністр — Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства.

З 14 квітня 2016 — Віце-прем'єр-міністр — Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України в уряді Гройсмана^[3].

Робота у Кабінеті Міністрів України

Очолював урядову комісію з розслідування теракту проти пасажирського літака рейсу МН17 і спеціальну комісії з розслідування причин аварії судна «Іволга». Він також опікувався питанням відновлення інфраструктури Сватового, постраждалого від пожежі складів ракетно-артилерійського озброєння, і створив експертну групу для оцінки збитків, нанесених внаслідок надзвичайної ситуації.

Брав активну участь у проведенні реформи децентралізації, яка передбачає зміни у галузях освіти, охорони здоров'я, соціальної політики, державного управління, органів місцевого самоврядування, розвитку міської інфраструктури, заходи з енергоефективності.

Очолював розробку проекту розпорядження «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства на 2015 рік». Ним передбачене спрямування 10,6 млн грн. на бюджетну програму доступного житла для населення.

24 листопада 2016 року віце-прем'єр-міністр України Геннадій Зубко підтримав точку зору міністра культури України Євгена Нищука в тому, що населення південних і східних регіонів України через нестачу «українських» генів не може приймати українську культуру як власну^[4], а також відзначив штучне зменшення частки українців на Донбасі в роки радянської влади^[5].

Наукова діяльність

У 2009 році закінчив аспірантуру Українського НДІ «Проектстальконструкція ім. В. Шимановського», м. Київ.

У 2012 році захистив дисертацію на тему: «Організаційно-технічні заходи щодо підвищення ефективності реконструкції стадіонів» у Харківському національному університеті будівництва та архітектури на кафедрі технологій і будівельних конструкцій. Автор понад 10 наукових робіт. Кандидат технічних наук.

Громадська позиція

• 2 липня 2018 приєднався до акції «Україна з тобою!» на підтримку ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова^[6]

Нагороди

• Орден Данила Галицького (10 вересня 2009) — за вагомий особистий внесок у соціально-економічний і культурний розвиток міста Житомира, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 1125-річчя заснування міста^[7]
• Медаль «За відзнаку у військовій службі» II ступеня (СРСР; Указ № 114, 28 серпня 1987 року).^{[джерело?]}
• Медаль «70 років Збройних Сил СРСР» (Президія Верховної Ради СРСР; Указ № 84, 1988 року).^{[джерело?]}

Родина

Дружина: Людмила Миколаївна.

Діти: Сергій, Христина.