Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Гоніометрія (медицина)
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Гоніометрія — спеціальне обстеження з метою визначення обсягу рухів у суглобах лікарем або фізичним реабілітологом у пацієнта. Рухи у суглобах є основним функціональним показником діяльності органів опори і руху. Завжди перевіряють обсяг активних рухів у суглобах, а при їх обмеженні — і пасивних. Обсяг рухів визначають за допомогою кутоміра, вісь якого встановлюють відповідно до осі суглоба, а бранші кутоміра — по осі сегментів, що утворюють суглоб.[1]
Для визначення функціонального стану опорно-рухового апарату в суглобах вимірюють обсяг рухів активних (рухи в суглобі виконує сам хворий) і пасивних (рухи в суглобі хворого виконує дослідник).[1]
Remove ads
Інструменти для гоніометрії
Вимірювання обсягу рухів у суглобах проводять за допомогою інструментів різної складності. Найбільш часто у практиці застосовують універсальний кутомір або гоніометр. Гоніометр складається з транспортира зі шкалою до 180°, до якого прикріплено два плеча (бранши) довжиною по 30 — 40 см. Одна з бранш рухлива.
Для вимірів об'єму рухів бранші кутоміра встановлюються уздовж вісі сегментів, які утворюють суглоб і прямують за його рухами. Окрім цього вісь обертання кутоміра повинна співпадати із віссю рухів у суглобі. Величину кутів вимірюють від вихідного положення.[2]
Для запобігання помилок та з метою спадкоємності, уніфікації і можливості об'єктивного порівняння результатів вимірювань слід використовувати однакові методики вимірювання.
Remove ads
Означення направлення рухів
- Рухи в сагітальній площині: згинання та розгинання (флєксія та екстензія); для стопи та кисті — підошвене, тильне, долонне.[2]
- Рухи у фронтальній площині — відведення та приведення (абдукція та аддукція); для кисті — радіальне та ульнарне.[2]
- Рухи уздовж продольної вісі — зовнішня та внутрішня ротація.[2] У ліктьовому суглобі — пронаційно-супінаційні рухи передпліччя.[1]
Remove ads
Метод SFTR (нейтральний 0°-прохідний метод)
Узагальнити
Перспектива
Вимір рухів у суглобах кінцівок і хребта виконують за міжнародним методом SFTR (нейтральний — 0°, S — рухи в сагітальній площині, F — у фронтальній, T — рухи в трансверзальній площині, R — ротаційні рухи).[1]
Вихідним рахують положення, при якому пацієнт знаходиться в положенні стоячи, дивиться прямо перед собою, руки вільно звисають уздовж тулуба, великі пальці кистей направлені вперед, паралельно розташовані стопи зімкнуті. Така ж установка може бути відтворена у лежачого хворого. Таке положення має також назву нейтрального або нульового.[2]
Результати вимірювань по нейтральному 0°-прохідному методу реєструють у вигляді трьох чисел. В середині ставлять 0°, перед ним — показники, які характеризують розгинання, відведення, зовнішню ротацію, після нуля — характеристики протилежної функції, тобто згинання, приведення, внутрішню ротацію. Окремо реєструють результати вимірювання на правій та лівій стороні, що дозволяє встановити ступінь змін вимірювання амплітуди рухів у кожному суглобі в порівнянні з здоровим чи менш ураженим.[2] Ці виміри записують у градусах, наприклад, у нормі амплітуда рухів для надп'ятково-гомілкового суглоба складає «S: 25°– 0°– 45°».[1] В тих випадках, коли при русі нульове положення не досягається, 0° ставиться або попереду, або позаду цифрових показників.[2]
При вимірюванні рухів у плечовому суглобі за вихідну величину беруть 0° при опущеній руці і зімкнутих браншах кутоміра. При вимірюванні рухів в ліктьовому, променево-зап'ястковому, кульшовому, колінному суглобах і пальців за вихідну величину береться положення розгинання — 180°, а в гомілковостопному суглобі, коли стопа під кутом 90° до гомілки.[1]
Вимірювання обсягів рухів
Узагальнити
Перспектива
Хребет
Вихідним положенням для виміру обсягів рухів у відділах хребта є нульове положення тулуба з рівномірним навантаженням обох ніг, направленим на горизонт поглядом та звисаючими вільно уздовж тулуба руками.[2]
Виміри рухомості хребта за методом Schober.
В грудному відділі хребта відмічають остистий відросток C7 хребця. Другу точку розташовують на остистому відростку хребця, який розташований на 30 см у каудальному напрямку від першої точки. При нахилі вперед нормального хребта ця відстань збільшується на 8 см.[2]
При дослідженні поперекового відділу хребта маркирують точки остистих відростків L1 та L5 хребців. Згинання тулуба вперед в нормі ця відстань збільшується на 4 — 6 см. Отримані дані записують: рухомість в грудному відділі хребта-30cм/36 см, рухомість у поперековому відділі — 10см/15 см.[2]
Верхня кінцівка
Для вимірювання амплітуди рухів у плечовому суглобі (згинання, розгинання, відведення) використовують такі анатомічні орієнтири: найвища точка клубової кістки та виросток плеча.
Для вимірювання амплітуди рухів у ліктьовому суглобі (згинання, розгинання) використовують такі анатомічні орієнтири: акроміон та шилоподібний відросток променевої кістки.
Нижня кінцівка
Визначення рухів виконують в горизонтальному положенні.[2]
Для вимірювання амплітуди рухів у кульшовому суглобі (згинання, розгинання) використовують такі анатомічні орієнтири: середина підпахвової западини та латеральний відросток стегнової кістки.
Оцінка обсягів рухів в суглобах кінцівок при проведенні Військово-лікарської комісії (ВЛК) в Україні
Remove ads
Порушення рухів у суглобі
Залежно від ступеня обмеження і характеру змін, що порушують нормальну рухливість суглобів, розрізняють наступні стани:[1]
- Анкілоз суглоба — повна нерухомість в ураженому суглобі;
- Ригідність суглоба — збереження рухів у суглобі не більше 5 °;
- Контрактура суглоба — обмеження рухливості в суглобі;
- Надмірна рухливість в суглобі (гіпермобільність), тобто розширення меж фізіологічно можливих рухів;
- Патологічна рухливість — рухливість в атипових площинах, не відповідних формі суглобових поверхонь цього суглоба.
Remove ads
Див. також
Примітки
Посилання
Джерела
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads