Горіна Ірина Анатоліївна

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Горін.

Го́ріна Іри́на Анато́ліївна (*10 січня 1967, Харків) — українська політична діячка, економістка. Народна депутатка 6-го та 7-го скликань України, член фракції Партії регіонів (№ 162 в списку) (з листопада 2007 року), член Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України (з грудня 2007 року).

Ірина Анатоліївна Горіна
Ірина Горіна у 2005
Народилася	10 січня 1967(1967-01-10) (58 років) Харків  Україна
Країна	Україна
Діяльність	політична діячка, економістка
Відома завдяки	народний депутат
Alma mater	Національний фармацевтичний університет (1990) і ХНУ ім. В. Н. Каразіна (2002)
Заклад	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Членство	Верховна Рада України VII скликання і Верховна Рада України VI скликання
Посада	народний депутат України[1] і народний депутат України
Партія	Партія розвитку України
Нагороди	Заслужений економіст України
Медіафайли у Вікісховищі

Народний депутат України
7-го скликання[2]
Партія регіонів	12 грудня 2012	—	27 листопада 2014
Народний депутат України
6-го скликання[3]
безпартійна (Партія регіонів)	23 листопада 2007	—	12 грудня 2012

Життєпис

Генеральний директор ТОВ «Консент». Директор громадської організації «Віче України».

1990 закінчила Харківський фармацевтичний інститут, працювала лаборантом-асистентом кафедри токсикологічної хімії. З 1995 року — приватний підприємець прачка.

1996 року засновує приватну фірму Фактор. Комерційний директор ТОВ «Фактор-5». Закінчила 2002 року Харківський національний університет за спеціальністю «міжнародна економіка». З грудня 2002 року — заступник генерального директора, з 2003 року — генеральний директор Українського фонду підтримки підприємництва.

З червня 2005 року — консультант з стратегічного розвитку підприємництва ТОВ Консент. У березні 2006 року кандидат в народні депутати України від партії Віче (№ 4 в списку). На час виборів: консультант з стратегічного розвитку підприємництва ТОВ Консент.

5 червня 2012 голосувала за проєкт Закону України «Про засади державної мовної політики» або так званий «Закон Ківалова-Колесніченка», закон, що при незмінності визнання української мови як державної, істотно розширював використання регіональних мов^[4].

16 січня 2014 голосувала за Диктаторські закони^[5].

Нагороди

• 2011 — Заслужений економіст України^[6]

Сім'я

Одружена, має доньку.