Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Грановський Олександр Михайлович
український політик і бізнесмен З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Олекса́ндр Миха́йлович Грано́вський (нар. 25 грудня 1979, Київ) — український олігарх[2], політик. Народний депутат України VIII скликання від партії «Блок Петра Порошенка»[1].
За матеріалами розслідувань, ставав фігурантом кримінальних справ і підозрювався у створенні та організації корупційних схем[3]. За часів президентства Петра Порошенка його називали «куратором президента в судах та прокуратурі»[4][5].
Remove ads
Життєпис
Узагальнити
Перспектива
Народився 25 грудня 1979 року в Києві[6]. Навчався в столичній школі № 86[7].
Має дві вищі освіти[7]: у 2001 році закінчив Міжнародний Соломонів університет за спеціальністю економіста[6], у 2016 році — Тернопільський національний економічний університет та здобув кваліфікацію бакалавра права[6]. У 2018 році у Тернопільському національному економічному університеті отримав освітній ступінь магістра права[8][9].
Бізнес
З 2001 по 2007 рік працював комерційним директором мережі торгово-розважальних центрів «Караван»[10]. З 2007 по 2009 рік — партнер американо-українського комерційного архітектурного бюро «Laguarda Low Design and Development», з 2009 по 2014 рік — голова ради директорів «Assofit Holdings Limited».
З 2010 по 2014 рік Олександр Грановський був головою наглядової ради холдингової компанії «Assofit Holdings Limited», яка володіє одним з найбільших київських торгово-розважальних центрів (ТРЦ) «Sky Mall»[11].
Політична діяльність
З 25 травня до 30 листопада 2014 року — депутат Київської міської ради. Обраний від партії «Удар» за партійним списком[12]. Член комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.
На парламентських виборах 26 жовтня 2014 року обраний до Верховної Ради України за № 58 в списку Блоку Петра Порошенка. На день виборів член партії Блок Петра Порошенка[13][14][1]. В парламенті обраний головою підкомітету з питань цивільного, господарського та адміністративного судочинства Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя, член комітету ВР з питань правової політики і правосуддя[15][первинне джерело].
1 листопада 2018 року потрапив до списку українських фізичних осіб, проти яких російський уряд ввів економічні санкції[16][17].
29 травня 2019 року Грановський вийшов з партії «Блок Петра Порошенка»[18].
Після приходу до влади команди «Слуги народу» на Грановського було відкрито велику кількість проваджень[19].
Remove ads
Критика
Узагальнити
Перспектива
Низка українських ЗМІ, журналістів називали Грановського «куратором президента в судах та прокуратурі» під час президентства Петра Порошенка[20][21][22]. Журналісти неодноразово фільмували його зустрічі із суддями та прокурорами[20]. Зокрема знімальна група програми «Схеми» зафіксувала, як Грановський зустрічається з головою Окружного адмінсуду Києва Павлом Вовком, ключового суду першої інстанції, в якому вирішуються спори, де однією зі сторін є органи влади[23]. Також Грановський декілька разів приїжджав на зустріч до директора НАБУ Артема Ситника, щоб поговорити про «антикорупційний суд»[5].
Згідно з матеріалом «Української правди» на основі тексту офіційних свідчень Миколи Чауса і колишнього заступника глави Офісу президента Андрія Смирнова, наданих ними в серпні-вересні 2021 року слідчим СБУ, Олександр Грановський брав участь у вивезенні судді до Молдови 2016 року[24][25].
У розслідуванні журналістів «Слідство.Інфо» також ідеться, що Грановський причетний до незаконного виїзду Чауса за кордон, вони цитували документи зі справи[26].
У 2010 році Адамовський, Грановський, Андрій Малицький і Ігор Філіпенко продали мережі ТНК свою мережу заправок «ВікОйл» за $71 млн., переказані компанії «Оледо», що належала усім чотирьом компаньонам. Протягом кількох днів, користуючись правом одностороннього підпису, Адамовський і Грановський перевели гроші на рахунок своєї компанії Stockman Interhold SA. Малицький і Філіпенко подали до суду Британських Віргінських островів, 2014 року суд вирішив, що Адамовський і Грановський мають повернути колишнім компаньонам 35 млн доларів[27]. У вересні 2025 року Голосіївський суд постановив, що Грановський не мав відношення до судових суперечок між Адамовським, Філіпенком та Малицьким, пов'язаних із мережею «ВікОйл» та компанією «Stockman Interhold S.A.»[28]
Remove ads
Корупційні скандали
Узагальнити
Перспектива
Міжнародний розшук через корупційну схему на ОПЗ
Одне із звинувачень стосувалося участі Грановського в організації корупційних схем навколо Одеського припортового заводу. У жовтні 2022 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) разом зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) оголосили Грановського в розшук[29][30]. За версією слідства, він керував схемою, за якою завод продавав мінеральні добрива за заниженими цінами певній компанії, яка потім перепродавала товар за ринковими цінами. Ця схема діяла впродовж 2015 року і завдала заводу збитків на понад 93 мільйони гривень[31].
У грудні 2022 року Вищий антикорупційний суд України заочно заарештував Олександра Грановського, проте 20 серпня 2024 року ВАКС скасував підозру від НАБУ колишньому народному депутату Грановському, якого звинувачували в організації корупційної схеми на АТ «Одеський припортовий завод», яка завдала збитків на 93,3 млн гривень[32][33].
Будівельні афери
У 2008 році Грановський і Адамовський запропонували потенційним орендаторам інвестувати в будівництво ТЦ «Парк Горького» в Києві. З кожного інвестора вони зібрали по декілька десятків тисяч доларів, обіцяючи кожному з них буде по дві точки в «Парку Горького» і по дві точки — в торговому центрі в Севастополі. За рік гроші інвесторів зникли нібито через світову фінансово-економічну кризу. Через деякий час земля під забудову і проєкт торгового центру були продані французькій групі SCC за 80 млн доларів[27].
В червні 2025 року Голосіївський районний суд Києва зазначив, що Грановський не був фігурантом жодного кримінального провадження, що стосувалося забудови ТЦ «Парк Горького»[34]
Причетність до «Трейд Коммодіті» і державних тендерів
За інформацією журналістів програми «Наші гроші з Денисом Бігусом», Олександр Грановський і Андрій Адамовський причетні до ТОВ «Трейд Коммодіті», яке вигравало державні тендери на постачання палива[35]. Згідно з даними майнового реєстру на початку 2016 року «Трейд Коммодіті» позичило 7,5 млн дол. та 81 млн грн. у близькому до Адамовского банку «Південний». Цей же банк з'явився у декларації Олександра Грановського: народний депутат взяв кредит у 800 тис. грн[36].
Згідно з журналістським розслідуванням, саме «Трейд Коммодіті» закуповувало неякісне пальне у низки фірм, щодо яких було відкрите кримінальне провадження. Це паливо потім продавалося під виглядом бензину марок А-80, А-92, А-95 і дизельного палива[37].
Remove ads
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads