Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Парламентські вибори в Україні 2014

позачергові вибори народних депутатів Верховної Ради України, які відбулися 26 жовтня 2014 року З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Парламентські вибори в Україні 2014
Remove ads

Парламентські вибори в Україні 2014 — позачергові вибори народних депутатів Верховної Ради України, що відбулися 26 жовтня 2014 року відповідно до ст. 90 Конституції України.

Коротка інформація

Законом «Про вибори народних депутатів України» було встановлено 5%-ий прохідний бар'єр і змішану систему: 225 депутатів обираються в загальнодержавному багатомандатному окрузі за виборчими списками від політичних партій, а інші 225 — за мажоритарною системою в одномандатних округах.

Thumb
Карта виборчих округів.

Відповідно до частини п'ятої статті 8 закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» вибори на території Автономної Республіки Крим (округи 1-10) і Севастополя (округи 224, 225) не проводилися. Також не відбулися вибори в 9 округах Донецької (41-44, 51, 54-56, 61) і 6 округах Луганської (104, 105, 108–111) областей.

Remove ads

Учасники виборів

Узагальнити
Перспектива

Участь чинних народних депутатів

З чинних депутатів Верховної Ради сьомого скликання 302 виявили бажання балотуватись на майбутніх парламентських виборах. Чинні депутати сьомого скликання фігурували у списках 9 партій, які подали заявку до ЦВК. Найбільше депутатів у списку «Блоку Петра Порошенка» — 42, «Батьківщини» — 26, «Свободи» — 23. 149 чинних на той час парламентарів балотувалися як мажоритарники, з них 100 йшли на вибори як самовисуванці, а 49 — як кандидати від різних партій.

Партії-учасники

Участь у виборах у багатомандатному окрузі взяли 29 партій:[1]

Більше інформації №, Партія ...

Списки партій

10 чільних кандидатів у списках головних партій
  1. Віра Ульянченко
  2. Геннадій Новіков
  3. Олександра Шереметьєва
  4. Володимир Хоменко
  5. Ірина Синявська
  6. Людмила Гончарова
  7. Олена Шарова
  8. Іван Борисенко
  9. Володимир Землянкін
  10. Леся Сингаївська
Remove ads

Законодавчі та соціальні зміни

Узагальнити
Перспектива

Після парламентських виборів 2012 року, суттєві зміни до виборчого законодавства не вносилися, але було відновлено Конституцію 22 лютого 2014 року за редакцією 2004 року, і таким чином після розпаду коаліції 24 липня 2014 року, через місяць була визначена нова дата проведення виборів.

Під час наради Президента України Петра Порошенка, Голови Верховної Ради України Олександра Турчинова та Прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка з головами депутатських фракцій і груп 31 липня 2014 було обговорено проведення дострокових парламентських виборів у 2014 році. З огляду на ухвалення Парламентом закону про внесення змін до Державного бюджету на поточний рік, суттєве скорочення бюджетних видатків учасники зустрічі дійшли згоди щодо необхідності здешевлення виборчих процедур і зменшення у зв'язку з цим терміну проведення виборчої кампанії з 60 до 45 днів. Було досягнуто домовленості щодо підготовки узгодженого проекту змін до виборчого закону. Домовилися також про проведення консультацій з приводу запровадження пропорційної виборчої системи з відкритими виборчими списками, відновлення виборчих блоків як суб'єктів виборчого процесу та щодо інших виборчих процедур.[3] Проте жодна з цих змін не знайшла підтримки в парламенті. Тож вибори пройшли за старим законом.

За 5 днів до дня голосування (до 20 жовтня включно) виборці у місцевому відділі ведення Державного реєстру виборців могли тимчасово змінити свою виборчу адресу, зокрема, це в першу чергу стосувалось внутрішньо переміщених осіб з Автономної Республіки Крим, Донецької та Луганської областей, для яких цей механізм був максимально спрощений.[4]

Remove ads

Перебіг голосування

Узагальнити
Перспектива
Thumb
Засідання дільничної виборчої комісії перед початком голосування
Thumb
Голосування на дільниці у Білій Церкві

Голосування в Україні проходило загалом спокійно, без серйозних порушень чи ексцесів. Виявлені спостерігачами в день голосування порушення не носили системного і спланованого характеру та за своїми наслідками не могли суттєво вплинути на результати волевиявлення[5].

На деяких дільницях було зафіксовано спроби зриву голосування, особливо це стосується прифронтових округів Донецької і Луганської областей, деякі виборчі дільниця яких зазнавали обстрілів з боку російських озброєних формувань.[6] На 21-шу годину дня виборів до органів внутрішніх справ надійшло 597 повідомлень про події, пов'язані з виборчим процесом. Найбільше в місті Київ — 92. Було отримано 51 повідомлення про підкуп виборців (найбільше в Одеській області — 10), 68 -розповсюдження агітаційних матеріалів (найбільше в Дніпропетровській області — 9); 33 -пошкодження бюлетенів (найбільше в місті Києві — 11); 22 — розповсюдження неправдивих відомостей; 20 — повідомлень про замінування.[7] Найбільше фальшивих повідомлень про мінування було у Миколаєві — 7[8].

Спостереження за виборами

У ЦВК було зареєстровано 2321 міжнародний спостерігач. Із загального числа спостерігачів 304 представляло 21 іноземну державу, а 2017 — 20 міжнародних організацій. Найбільша кількість спостерігачів було зареєстровано від найбільш відомої спостережної організації ОБСЄ — 769, європейська мережа ENEMO — 242 людини, Світовий конгрес українців — 227. Серед країн найбільше спостерігачів прислала Польща — 112 осіб; від Данії та Німеччини в Україну було направлено 24 офіційних спостерігачів[9]. Спостерігачами були також представники Міжнародної комісії з прав людини, яких очолив генеральний секретар IHRC — Рафал Марцин Васик[10].

Явка

Thumb
Явка на виборах станом на 12:00
Thumb
Явка на виборах станом на 16:00
Thumb
Явка виборців станом на 20:00
Thumb
Явка виборців за округами
Більше інформації Регіон, на 12:00 ...
Remove ads

Результати

Узагальнити
Перспектива

Багатомандатний округ

Більше інформації Партія, Багатомандатний округ ...

Результати в Закордонному виборчому окрузі:[12]

Одномандатні округи

Thumb
Підрахунок голосів дільничною виборчою комісією
Thumb
Вибори до ВРУ 2014, лідери за областями

10 листопада ЦВК визнала обраними 196 народних депутатів, 18 листопада і 15 грудня ще по одному:

Вінницька область
Волинська область
Дніпропетровська область
Донецька область
Житомирська область
Закарпатська область
Запорізька область
Івано-Франківська область
Київська область
Кіровоградська область
Луганська область
Львівська область
Миколаївська область
Одеська область
Полтавська область
Рівненська область
Сумська область
Тернопільська область
Харківська область
Херсонська область
Хмельницька область
Черкаська область
Чернівецька область
Чернігівська область
місто Київ
Remove ads

Карти

Результати за областями

Thumb
Thumb
Thumb
Народний фронт (22.14%) Блок Петра Порошенка (21.82%) Самопоміч (10.97%)
Thumb
Thumb
Thumb
Опозиційний блок (9.43%) Радикальна партія (7.44%) ВО Батьківщина (5.68%)
Thumb
Thumb
Thumb
ВО Свобода (4.71%) КПУ (3.88%) Сильна Україна (3.11%)
Thumb
Thumb
Thumb
Громадянська позиція (3.10%) Всеукраїнське аграрне об'єднання «Заступ» (2.65%) Правий сектор (1.80%)
Thumb
Thumb
Thumb
Солідарність жінок України (0.66%) 5.10 (0.42%) Інтернет партія України (0.36%)
Thumb
Thumb
Thumb
Партія зелених України (0.25%) Українська партія «Зелена планета» (0.23%) Партія «Відродження» (0.19%)
Thumb
Thumb
Thumb
Єдина Країна (0.17%) Україна — єдина країна (0.12%) Нова політика (0.12%)
Thumb
Thumb
Thumb
Сила людей (0.11%) Україна майбутнього (0.08%) Сила і честь (0.08%)
Thumb
Thumb
Thumb
Громадянський рух України (0.08%) Блок лівих сил України (0.07%) Національна Демократична партія України (0.07%)
Thumb
Thumb
Конгрес українських націоналістів (0.05%) Ліберальна партія України (0.05%)

Результати за округами

Thumb
Thumb
Опозиційний блок (9.4%) Правий сектор (1.8%)
Remove ads

«Проукраїнські» та «проросійські» партії

Узагальнити
Перспектива

До «проукраїнських» або «проєвропейських» партій відносять такі партії, як: «Народний фронт», Блок Петра Порошенка, «Самопоміч», Радикальна партія Олега Ляшка, «Батьківщина», «Свобода», «Громадянська позиція» та «Правий сектор». Члени більшості цих партій підтримують унітарний устрій України та виступають за вступ до ЄС та НАТО[13][неавторитетне джерело].

До «проросійських» партій у 2014 році відносили такі партії, як «Опозиційний блок», КПУ та «Сильна Україна». Члени цих партій вимагають федералізації України й та надання російській мові статусу другої державної мови в Україні. Підтримують вступ до Митного союзу[13][неавторитетне джерело].

За підсумками парламентських виборів України 2014 року, 77,66% виборців проголосували за «проукраїнські» партії, а 16,42% — за «проросійські партії». Лише в Донецькій та в Луганській областях (в територіях, які знаходяться під контролем України), більшість виборців проголосували за «проросійські» партії, в Харківській області — відносна більшість виборців підтримали «проукраїнські» партії, а в решта областях України абсолютна більшість виборців підтримала «проукраїнські» партії.

Поділ в областях України на «проукраїнські» та «проросійські» партії:

Більше інформації Область/АР, «проукраїнські» ...
Thumb
↑ Голосування за умовно «проукраїнські» або «проросійські» партії за округами
Remove ads

Паралельний підрахунок голосів

Узагальнити
Перспектива

У день виборів, громадянська мережа ОПОРА, недержавна організація що спеціалізується на моніторингу виборів в Україні, організувала паралельний підрахунок голосів на останові статистичної вибірки дільниць, з яких спостерігачі отримали репрезентативний результат виборів за списками політичних партій (в єдиному загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі). Дослідження здійснювали 1 477 спеціально навчених спостерігачів. Активісти відслідковували весь процес голосування, процедуру підрахунку та фіксували фактичні дані з протоколів, результатам яких довіряли. Дільниці обиралися за соціологічною вибіркою. Підсумкові дані були отримані на основі 1 473 із 1 477 дільниць, які потрапили до вибірки (99.7%, 791 384 голосів).[14]

Найбільш помітними відмінностями результатів паралельного підрахунку голосів ОПОРИ від усіх екзит-полів було наступне: ВО «Свобода» не долала п'ятивідсотковий прохідний бар'єр до парламенту, лідером гонки був Народний фронт з невеликим відривом від БПП, помітно більше набрали голосів Опозиційний блок і Сильна Україна, й помітно менше — Самопоміч.

Більше інформації Паралельний підрахунок голосів, Народний фронт ...
Remove ads

Екзит-поли

Узагальнити
Перспектива

У день виборів 26 жовтня відбулося кілька екзит-полів, опитувань виборців на виході з виборчої дільниці[16][17]:

  • Національний екзит-пол (Центр Разумкова, Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та КМІС)
  • Міжнародний Exit poll (Уряд Канади, Соціологічна група «Рейтинг», «Baltic Surveys», Міжнародний Республіканський Інститут (IRI))
  • Україна. Парламентські вибори-2014 (Український інститут соц досліджень ім. Яременка і Центр «Соціальний моніторинг» на замовлення телеканалу «Інтер»)
  • Всеукраїнський екзит-пол (УНН спільно з центром «Універсітас»)
  • Телевізійний національний екзит-пол (Міжнародна дослідницька компанія TNS в Україні на замовлення телеканалу ICTV)

За даними всіх цих опитувань до ВРУ проходило 7 партій, а лідером гонки був Блок Петра Порошенка, що перемагав з невеликим відривом від Народного фронту.

Опитування виборців на виході з виборчих дільниць, %
Прохідний бар'єр становить 5%

Більше інформації Екзит-пол, БПП ...

Соціологічні опитування

Цікаві факти

  • Кандидатами у депутати на виборах зареєстровано 13 осіб із ім'ям Дарт Вейдер.[23]
  • Зі 198 мажоритарних округів тільки у двох перемогли жінки.
  • У 22-му окрузі (Волинська область) перемогу здобув представник «НАРОДНОГО ФРОНТУ» з перевагою у 28 голосів.[24]
  • У 45-му окрузі (Донецька область) кандидату вистачило усього 1 454 голоси для перемоги[25]

Див. також

Примітки

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads