Гребінь

• Гребінь або гребінець — довгаста пластинка з зубцями для розчісування або скріплення волосся.
• Гребінь, коньок, коник — місце сходження схилів даху
• Гребінь — верхній край, верхня частина, вершина чого-небудь (гірського хребта, пагорба, хвилі).
• Гребінь — частина ручної прядки, високий дерев'яний стояк із зубцями.
• Гребінь або шпунт — елемент фрезованої дошки (протилежність — паз).
• Гребінь — довгастий плаский плюмаж.
• Гребінь — вузька грядка землі, що нагортається плугом чи підгортальником.
• Гребінь — скелет грона винограду.

Анатомія

Див. також: Гребінь (морфологія)

• Гребінь — м'ясистий наріст на голові деяких птахів.
• Спинний гребінь — утворення на спині тварин.
• Молочні гребені — утворення в зародків ссавців, з яких надалі розвиваються молочні залози.
• Нервовий гребінь — парне скупчення нейробластів на спинній поверхні зародка.
• Півнячий гребінь — верхня частина перпендикулярної пластини решітчастої кістки.
• Сагітальний гребінь — кісткове утворення на голові деяких плазунів і ссавців вздовж сагітального шва черепа.

Інше

• Аеродинамічний гребінь
• Гребінь Дірака

Див. також

• Бердо
• Гребень

Джерела

• Гребінь // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.