Гречаник Олександр Олександрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гречаник.

Олекса́ндр Олекса́ндрович Греча́ник (10.11.1977—04.06.2023) — український спортсмен та військовослужбовець, учасник російсько-української війни, що відзначився у ході російського вторгнення в Україну. Герой України (посмертно, 20.01.2025).

Олександр Гречаник Олександр Олександрович Гречаник
Майстер-сержант
Загальна інформація
Народження	10 листопада 1977(1977-11-10) м. Самбір, Львівська область
Смерть	4 червня 2023(2023-06-04) (45 років) біля с. Гатище, Чугуївський район, Харківська область, Україна (загинув у ході бойових дій)
Національність	українець
Псевдо	Грек
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	ССО України
Війни / битви	Російсько-українська війна Російське вторгнення в Україну (з 2022) Битва за Ірпінь Бої за Сєвєродонецьк (2022) Бої за Лисичанськ (2022) Битва за Бахмут
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис

Народився 10 листопада 1977 року в м. Самборі на Львівщині. Проживав у м. Новий Калинів, де навчався у середній школі № 7. Після закінчення школи проходив строкову службу у 73 морському центрі спеціальних операцій, після якої залишився служити в частині за контрактом, з отриманням звання "мічман". Після завершення контракту жив у Миколаєві. Закінчив психологічний факультет Миколаївського державного університету. Працював на керівних посадах.

Після повернення до Львова працював тренером у львівських спортивних закладах. Чемпіон Європи з кікбоксингу, інструктор кросфіту. Був інструктором з рятувальної справи у Малабо (Екваторіальна Гвінея); інструктором-водолазом, інструктором з парашутної справи та працював на нафтовидобувних вежах у Туркменістані, де отримав декомпресійну хворобу.

З початком російського вторгнення в Україну добровільно став на захист країни у складі Сил спеціальних операцій ЗСУ. Служив у 8-у окрему полку спеціального призначення імені князя Ізяслава Мстиславича. Виконував бойові задачі в Київській, Харківській та Донецькій областях на посаді кулеметника групи (пізніше на посаді заступника командира групи, головного сержанта роти та командира групи). Брав участь в боях за Ірпінь, Северодонецьк, Лисичанськ та Бахмут.

Загинув 4 червня 2023 року в стрілецькому бою біля с. Гатище Харківської області.^[1]

Похований у с. Ільківка на Вінничині^[2].

Залишились дружина, донька, син та батьки.

Нагороди

• Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (20 січня 2025, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові^[3].
• Орден «За мужність» ІІІ ступеня (24 серпня 2023, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку^[4].