Гриценя Олександр Анатолійович

Гриценя Олександр Анатолійович (28 вересня 1993(19930928) — 6 лютого 2023^[1]) — український військовик, молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Гриценя Олександр Анатолійович
Молодший сержант
Загальна інформація
Народження	28 вересня 1993(1993-09-28) Цумань, Ківерцівський район,Волинська область
Смерть	6 лютого 2023(2023-02-06) (29 років) Водяне, Покровський район, Донецька область (Вибухова травма)
Псевдо	Алтестово, Участковий
Військова служба
Роки служби	2011-2023
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Морська піхота
Формування	32-й полк
Війни / битви	Війна на сході України Російське вторгнення в Україну Східний театр воєнних дій російсько-української війни Битва за Донбас (з 2022) Бої за Ізюм (2022) Бої за Авдіївку (2022—2024)

Життєпис

Олександр Гриценя народився 28 вересня 1993 року у с.м.т. Цумань. Разом з батьками у дитинстві переїхав у місто Роздільна. З 2011 року служив у лавах Збройних Сил України, в в/ч А3009 у Сімферополі. У 2012 році отримав звання молодшого сержанта. Після закінчення строкової служби працював участковим у рідному селі^[2]. З 2015-ого року брав участь у Війні на сході України. Займав посаду старший розвідник, і посаду навідник у 130-ому окремому розвідувальному батальйоні. Після демобілізації мешкав у Роздільній^[3]. Після початку повномасштабного вторгнення Олександр Гриценя в числі перших пішов добровольцем у лави ЗСУ і ніс службу у складі 32-го реактивного артилерійського полку на посаді командира відділення взводу охорони, Роти охорони. На весні 2022 року разом з командиром взводу головним корабельним старшиною Олегом Голтвянським, та матросом Сергієм Сорокиним протягом двох місяців утримували позицію «Тартуга» (27 пост)^[3][4]. 06.02.2023 року на позиції «Кабан» молодший сержант Гриценя О.А. знищив з РПГ-7 ворожий танк, влучив у лісосмугу де знаходилась піхота росін, потім здійснив спробу влучити у ворожий БМП, але отримав вибухове уламкове ураження пахової ділянки, несумісне з життям^[4]. Ціною свого життя захистив своїх побратимів і надав змогу протримати позицію до підходу резервів^[3]. Петиція щодо присвоєння Олександру Грицені почесного звання Герой України (посмертно) набрала більше ніж 25000 підписів^[5][6].