Грозненський нафтопереробний завод

Гро́зненський нафтопереробний завод імені В. І. Леніна (чеч. Ленинан цӏарах йолу Соьлжа-Гӏалара мехкадаьтта доккху завод, рос. Грозненский нефтеперерабатывающий завод имени В. И. Ленина) — одне з найбільших нафтопереробних підприємств Північного Кавказу свого часу. Завод функціонував у різних формах власності з 1895 по 1999 рік і був одним із найстаріших нафтопереробних заводів на території Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки.

Грозненський нафтопереробний завод імені В.І. Леніна

Ленинан цӏарах йолу Соьлжа-Гӏалара мехкадаьтта доккху завод
Тип	підприємство
Галузь	нафтогазова
Засновано	1895
Закриття (ліквідація)	1999
Причина закриття	знищенний російською авіацією
Штаб-квартира	Грозний

Історія

Царський період

У 1895 році Товариство грозненського нафтового виробництва «І. А. Ахвердов та К°» збудувало в місті Грозний нафтопереробний завод. Номінальною датою заснування підприємства вважається 10 листопада 1895 року^[1].

Окрім цього, у Грозному діяли інші нафтопереробні підприємства, зокрема Нафтоперегонний завод Владикавказької залізниці та Нафтопереробний завод «Успєх»^[1].

Радянський період

Після націоналізації, проведеної радянською владою, Нафтопереробний завод «І. А. Ахвердов та К°» перейменували на Нафтопереробний завод № 1^[1].

У 1930-х роках Чечня стала одним із ключових центрів радянського нафтовидобутку та переробки. На регіон припадало 38 % експортованої нафти та 80 % виробництва бензину й гасу. Однак інфраструктура не встигала за швидкими темпами видобутку, через що 10 % видобутої нафти потрапляло в геологічне середовище через брак резервуарів та переробних потужностей.

Під час Другої світової війни грозненські нафтопереробні заводи зазнали значних змін. Зокрема, Нафтопереробний завод № 1 та Нафтопереробний завод № 2 об'єднали в єдине підприємство. А вже об'єднаний завод активно працював на забезпечення нафтопродуктами Червоної армії. За це Указом Президії Верховної Ради СРСР від 6 лютого 1942 року підприємство нагородили орденом Трудового Червоного Прапора.

З наближенням фронту та активізацією німецьких авіаударів у 1942 році розпочалася поступова евакуація обладнання заводу за Урал.

25 вересня 1942 року німецькі парашутисти приземлилися в Дачу-Борзой і Дуба-Юрт. Їхня задача була захопити Грозненський нафтопереробний завод, щоб запобігти його руйнуванню при відступі Червоної армії. Згодом німецькі парашутисти, об'єднавшись із місцевими повстанцями Хасана Ісраїлова, зайняли завод, плануючи утримувати його до підходу 1-ї німецької танкової армії. Проте, 25-27 вересня просування 1-ї німецької танкової армії було зупинено, а парашутистам довелось відступити.

Після війни в 1953 році на заводі ввели в експлуатацію одну з перших у Радянському Союзі установок деасфальтизації нафтопродуктів пропаном.

Вже в 1967 році до підприємства приєднали місцевий крекінговий завод, а об'єднаному підприємству присвоїли назву Грозненський нафтопереробний завод імені В. І. Леніна на честь Володимира Леніна^[1].

Період незалежності Чечні

У період незалежності Чечні нафтопереробна промисловість перебувала в занепаді. Як зазначав Джохар Дудаєв, майбутній голова Чеченської Республіки Ічкерія, під час зустрічі восени 1991 року з першим міністром преси Російської Федерації Михайлом Полтораніним, місцеві нафтові родовища були значною мірою вичерпані, а Грозненський НПЗ повністю залежав від поставок транзитної російської нафти через трубопроводи «Грозний — Туапсе» та «Баку — Новоросійськ»^[2].

Попри невизнання Росією незалежності Чечні, «Роснафта» й далі постачала нафту на Грозненський нафтопереробний завод^[2]. Спеціалісти компанії навіть проводили модернізаційні роботи на підприємстві за часів правління Дудаєва.

Попри політичну та економічну ізоляцію Чечні, Грозненський нафтопереробний завод активно експортував власну продукцію на зовнішні ринки, використовуючи неформальні канали збуту^[2].

Завод був остаточно зруйнований авіаударами російської авіації в перший рік Другої чеченської війни^[3]. Приблизними місяцями вважається вересень-жовтень 1999 року^[4].

Період російської окупації

Після Другої чеченської війни територія заводу знаходилася в руїнах.

З 2010 року влада Чеченської Республіки, суб’єкта Російської Федерації, просувала проєкт будівництва нового нафтопереробного заводу. Проте центральна влада Російської Федерації неодноразово відхиляла ці плани, посилаючись на економічну недоцільність проєкту, який на 2013 рік оцінювали в 78,3 мільярда рублів^[3].

Після численних відмов у період із 2010 по 2016 роки у 2017 році «Роснафта» запропонувало владі Чечні збудувати на майданчику колишнього Грозненського нафтопереробного заводу імені В.І. Леніна бітумний завод потужністю переробки 1 мільйон тонн на рік^[3]. Однак цей проєкт також не було реалізовано.