Гузик Валерій Пантелеймонович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гузик (значення).

Гузик Валерій Пантелеймонович — український кінорежисер-документаліст.

Гузик Валерій Пантелеймонович
Народився	19 липня 1939(1939-07-19)  Суми, Українська РСР, СРСР
Помер	5 березня 2015(2015-03-05) (75 років)  Київ, Україна
Громадянство	Україна
Діяльність	кінорежисер
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Членство	Національна спілка кінематографістів України

Народився 19 липня 1939 р. у м. Суми. Закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1972).

Працював на студії «Укртелефільм» до 2000 року.

З 2008 року викладав акторську майстерність в Інституті екранних мистецтв.

Створив стрічки:

• «Дорогі мої земляки...» (1985, авт. сценар. Ірина Халіф),
• «Соло на флейті» (1986),
• «Розкажи про мене...» (про Григорія Косинку) (1989, авт. сценар. Г. Штонь),
• «Срібний вік. Повернення із забуття» (1991, авт. сценар. В. Колодяжний),
• «Мир вам, бо терпіли» (1992),
• «Два крила Левка Мацієвича» (1993, авт. сценар. В. Колодяжний),
• «Перший серед рівних» (Марко Кропивницький) (1995, авт. сценар. і режисер),
• «Бойки» (1995, авт. сценар. Тамара Бойко),
• «Брати» (Григорій і Григір Тютюнники) (1996, авт. сценар. Г. Штонь) та ін.

Був членом Національної спілки кінематографістів України.

Пішов із життя 5 березня 2015 року в Києві^[1].