Гузовський Олександр Валерійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гузовський.

Олекса́ндр Вале́рійович Гузо́вський (22 серпня 2000 р., місто Южноукраїнськ, Миколаївська область — 6 червня 2022 р.) — український військовослужбовець, солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. ^[1]

Гузовський Олександр Гузовський Олександр Валерійович
Солдат
Загальна інформація
Народження	22 серпня 2000(2000-08-22)
Смерть	6 червня 2022(2022-06-06) (21 рік) с. Червоне, Ізюмський район, Харківська область, Україна (загинув у ході бойових дій)
Національність	українець
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Ракетні війська та артилерія
Формування	40 ОАБр
Війни / битви	Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис

Олександр навчався в загальноосвітній школі Nº 3 Миколаївської області м. Южноукраїнськ. Після дев'ятого класу вступив до Южноукраїнського професійного ліцею та здобув професію електрика. У дев'ятнадцять років став батьком, 9 грудня 2019 року на світ з'явилася донечка Марійка.

В житті Сашка завжди був присутній спорт. В школі карате, в ліцеї волейбол. Згодом біг та заняття в спорт.залі, все аби тримати себе в гарній фізичній формі.

У лютому 2021 року призваний за контрактом Южноукраїнським МТЦК та СП Миколаївської області. Солдат, номер обслуги 2-ого артилерійського взводу 12-ої артилерійської батареї 4-ого артилерійського дивізіону. 40-а окрема артилерійська бригада імені Великого князя Вітовта^[2], в.ч. А2227.

Під час служби брав участь у змаганнях з гирьового спорту. А на навчаннях, в польових умовах власними силами з побратимами змайстрували спортивний куток-качалку.

Олександру подобалась військова справа. Планував стати навідником гармати, але війна зруйнувала плани. Під час повномасштабного вторгнення Росії на територію України (24.02.2022 р.) Сашко одним з перших вирушив на бойові позиції, обороняв кордони Харківщини.

Загинув 06.06.2022року, отримавши поранення несумісне з життям під час виконання бойового завдання в зоні проведення бойових дій щодо захисту України, поблизу населеного пункту Червоне Ізюмського району Харківської області.

Похований в м. Южноукраїнськ на Алеї Слави.

Державні нагороди

• медаль «Захиснику Вітчизни» (N°418, 17 червня 2022 року)^[3];
• Орден «За мужність» III ступеня (Nº614, 24 серпня 2022 року) посмертно^[4].

Вшанування пам'яті

• В серпні 2023 р. за ініціативою мами та сестри Олександра створено мурал (вул. Європейська 56) на честь молодого Героя та всіх захисників міста.^[5]
• Почесний громадянин Южноукраїнської міської територіальної громади (посмертно).^[6]