Гуляницький Олексій Феодосійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гуляницький.

Олексі́й Феодо́сійович Гуляни́цький (2 березня 1933, Мінеральні Води Ставропольського краю — 10 жовтня 2021, Ялта)^[1] — український диригент, заслужений діяч мистецтв УРСР, народний артист УРСР.

Гуляницький Олексій Феодосійович
Основна інформація
Дата народження	2 березня 1933(1933-03-02)
Місце народження	Мінеральні Води, Ставропольський край, РСФРР, СРСР
Дата смерті	10 жовтня 2021(2021-10-10) (88 років)
Місце смерті	м. Ялта, АР Крим
Роки активності	1965 - 2021
Громадянство	СРСР  Україна  Росія
Професії	диригент, композитор
Освіта	Київська державна консерваторія
Жанри	класична музика
Нагороди
Файли у Вікісховищі

Життєпис

О. Ф. Гуляницький народився 2 березня 1933 року в місті Мінеральні Води Ставропольського краю. Виховувався у сім'ї народного художника України Григорія Світлицького.

У 1957 році закінчив Київську консерваторію. В 1957 - 1963 роках — артист Державного симфонічного оркестру Української РСР.

1963 року стажувався в Москві у диригента Ігоря Маркевича, 1965 року закінчив аспірантуру.

В 1965—2005 роках був диригентом, головним диригентом та художнім керівником симфонічного оркестру Кримської філармонії.

Провінційний оркестр, створений в 1937 р., перетворив у високопрофесійний музичний колектив — симфонічний оркестр Кримської філармонії.

У 1975—1990 роках входив до складу журі республіканських конкурсів інструменталістів, що відбувалися в Києві, Харкові та Львові.

1977 року з його ініціативи засновано Ялтинський камерний оркестр.

З 1980 року був головою Кримського відділення Всеукраїнського музичного товариства.

У 1992 році диригував на Міжнародному конкурсі піаністів ім. Ф. Шопена в Москві.

Займався викладацькою діяльністю, очолює кафедру диригування, вокалу і хорового мистецтва Кримського гуманітарного університету.

1998 року увійшов до складу колегії Міністерства культури Криму, комітету по нагородах АР Крим, був радником по культурі Ялтинського міського голови.

Є почесним громадянином Ялти.

Помер 10 жовтня 2021 року в Ялті.^[2]

Творча діяльність

За творче життя дав понад 2000 концертів, 40 років — за диригентським пультом.

Перший виконавець творів українських композиторів В. Гомоляки, А. Штогаренка, І. Коваля, Алемдара Караманова.

Протягом 1996—2000 років диригував на конкурсі «Нові імена юних зірок України» в Києві та Донецьку.

У 1997 році випустив 2 компакт-диски, до яких увійшли твори Р. Ваґнера, Р. Штраусса, П. Чайковського, А. Лядова, І. Бахшиша, О. Респіґі, А. Караманова.

Входив до складу журі міжнародного конкурсу диригентів ім. С. Турчака в Києві та ім. Караманова в Сімферополі.

Виступав з 53 оркестрами колишнього Радянського Союзу та 14 зарубіжними колективами. Провів понад 50 авторських концертів за творами українських композиторів (більшість – 1-е виконання), зокрема А. Штогаренка, В. Гомоляки, І. Шамо, Г. Майбороди, Б. Лятошинського, В. Губаренка.^[2]

Родина

• Дід: Світлицький Григорій Петрович  — перший Народний художник УРСР.
• Батько: Гуляницький Феодосій Михайлович — лікар-хірург, доктор медичних наук, професор.
• Син: Гуляницький Олексій Олексійович — заслужений артист АР Крим.

Нагороди

• Орден «Знак пошани» (1981).
• Орден «За заслуги» 3 ступеня (1999)
• Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР
• Почесна грамота Кабінету Міністрів України
• Державні премії АР Крим (1993,1998)
• Почесні звання: заслужений діяч мистецтв УРСР (1974), народний артист УРСР (1983), заслужений діяч мистецтв АР Крим (2003).