Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Гуменець

село в Пустомитівському районі Львівської області України З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Гуменець
Remove ads

Гуменéцьсело в Щирецькій селищній громаді Львівського району Львівської області України.

Коротка інформація село Гуменець, Основні дані ...

Населення села Гуменець становить 258 осіб (станом на 01.01.2019 р.)[2]. Орган місцевого самоврядування — Гуменецький старостинський округ.[3]

Remove ads

Географія

Гуменець розташоване за 30 км. на захід від Львова, і за 5 км. на південь від залізничної станції в Щирці. Через село проходить автошлях Т 1416.

Село розташоване в горбистій місцевості. На південь від села височіє пагорб на 313 м. Води протікають вигляді невеликих струмків і утворюють болотисті долини.[4]

Історія

Одна з перших згадок про село Гуменець (пол. Humieniec або Humeneć) датується в документах 1455 роком.

У 1515 та 1648 рр. село Гуменець було зруйновано татарами.[5]

В 40-х роках XIX століття селяни Гуменця брали активну участь в антифеодальному русі.[5]

Thumb
План Гуменця, що належить Щирецькому старостату, 1801-1900 рр.[6]

За підрахунками у 1869 р. у селі було 107 будинків, 635 помешкань в комуні, та 3 будинки і 59 помешкань в садибному масиві.[4]

За шематизмом 1881 р. нараховується 710 греко-католицьких і 18 римо-католицьких картин. Греко-католицька парафія в селі належила до Ачецького деканату; римо-католицька парафія — до Щирця. В селі була дерев’яна церква, школа та міська кредитна спілка з капіталом 2325 злотих.[4]

У 1939 році в Гуменці мешкало 1080 осіб: 1050 українців, 20 латинників, 10 євреїв.[7] Село належало до ґміни Острув Львівського повіту Львівського воєводства Другої Польської Республіки.[8]

В 1959 році населення села налічувало 458 мешканців.[9]

У 1968 р. в селі була розташована центральна садиба колгоспу ім. Жданова, що займала 2 тис. га земельної площі. Виробничий напрям — рільництво, тваринництво.[10]

Remove ads

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[11]:

Більше інформації Мова, Кількість ...

Історичні пам'ятки

Thumb
Церква Успіння Пресвятої Богородиці, село Гуменець

Церква Успіння Пресвятої Богородиці збудована у 1913 році.[12] Церква мурована.

Церква розташована в центрі села, біля потічка. Її добре видно з дороги Щирець – Велика Горожанка.[13]

Церква Успіння Пресвятої Богородиці внесена до реєстру пам'яток архітектури за охоронним номером 1942-М. Належить до Пустомитівського деканату, Львівської єпархії УАПЦ.

Remove ads

Адміністративні та інші будівлі

Відомі мешканці

Народились

  • Яків Загайський — український церковний діяч, священик-василіянин, педагог, директор Бучацької василіянської гімназії (1857—1868 і 1869—1870), протоігумен провінції Найсвятішого Спасителя у 1874—1878 роках.
  • Стасів Дмитро Іванович — український лікар, член Українського лікарського товариства у Львові, автор книжки «Ніч серед Полудня».
  • Федір Михайлович Магора — український церковний діяч, настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці села Хлівчани і храму мучениці Параскевії села Тяглів Сокальського району.
  • Подібка Богдан Миронович ( 12.05.1996 -29.01.2024 рр) - солдат. Загинув за Україну в російсько - українській війні поблизу населеного пункту Миколаївка Бахмутського району Донецької області.
Remove ads

Література

  • Історія міст і сіл Української РСР. Львівська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 602. — 15 000 прим.
  • Humieniec 2.) H. (po rusku Humeneć) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 218. (пол.) — S. 218. (пол.)
  • Памятники истории и культуры Украинской ССР: каталог-справочник. — К. : Наукова думка, 1987. — C. 334. (рос.)
  • Лаба В. Історія села Гуменець від найдавніших часів до 1939 р. – Льв.: 1998 р. – 24 с.
  • Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Львівська область / Ред. кол. тому: Маланчук В. Ю. (гол. редкол.), Гнидюк М. Я., Дудикевич Б. К., Івасюта М. К., Крип'якевич I. П., Огоновський В. П., Олексюк М. М., Пастер П. I. (відп. секр. редкол.), Сісецький А. Г., Смішко М. Ю., Челак П. П., Чугайов В. П. АН УРСР. Інститут історії. – К.: Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1968. – С. 602.
Remove ads

Примітки

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads