Бучацька василіянська гімназія

~~\|Зображення_підпис=~~
Бучацька василіянська гімназія УГКЦ

Країна	Королівство Галичини і Володимирії
Розташування	Бучач , Бучацький монастир
геокоординати не задано:
Засновано	22 жовтня 1754
Закрито	15 липня 1893
Учні	343
Адреса	Бучач

Діяла у приміщенні комплексу Бучацького монастиря. Відкрита на базі теологічної школи (яка, за визначенням Ярослава Стоцького, була рівнозначною семінарії^[1]) з руською (народною) мовою навчання при Бучацькому монастирі (перед відкриттям гімназії працювали 6 вчителів^[2]).

Заснована привілеєм правителя Речі Посполитої Авґуста III, виданим у Варшаві 22 жовтня 1754 р., на прохання дідича Бучача Миколи Василя Потоцького^[1]. У перекладі королівського привілею-дозволу польською мовою вжито термін «публічні школи»^[3] чи «публічні школи латинські»^[4]

Василь Маркусь^[5], деякі польські автори стверджували, що М. В. Потоцький заснував школу, яку називали «Бучацьким колегіумом» (Collegium Buczackie)^[6]^[7].

Спочатку навчали вісім учителів, з них один був ігуменом монастиря та префектом (директором) гімназії; інші викладали інфіму, граматику, синтаксу, поетику й риторику; ще кілька — інші предмети.

Кількість учнів у шкільному році 1769/1770 — 343, через це клас інфіми поділили на 3 відділи (2-й, 3-й відділи відповідали пізнішим підготовчим класам). У школі викладали релігію, історію з географією, фізику, вивчали твори давніх класичних письменників (латинських, грецьких). Учні перших класів були зобов'язані вправлятися в писанні елегій, трагедій, комедій на подані вчителями теми, праці наприкінці року віддавали вчителям. Також вчилися виголошувати промови, мали руханкові вправи (фізкультура).

Вік учнів — від 8 до 26 років; оскільки рівень викладання був добрим, навчались учні з Галичини, Поділля, Волині. На прохання василіян М. В. Потоцький у 1773 р. дозволив викладати філософію — почали діяльність вищі курси філософії. З цієї нагоди відбулось урочисте зібрання 6 листопада того року^[8].

1781 року монастир та гімназію візитував протоігумен Галицької провінції ЧСВВ. 1782 року він призначив о. Михальського віце-ректором і префектом шкіл Бучача, бр. Германа Вергановського — директором конвікту, вчителем німецької мови.^[9]

У 1784 р. після «йосифінських реформ» викладачі-василіяни повернулися до Литовської провінції ЧСВВ, монастир втратив учителів, а гімназію та вищі філософські курси закрили. Уряд відкрив у приміщенні гімназії головну школу^[10]^[11]. У 1804 р. змінено головну нормальну школу на гімназію (5-класна: інфіма, граматика, синтакса, поетика, риторика). 1814 р. впроваджено австрійську шкільну систему навчання: кожен предмет вів інший учитель. 1819 р. повернуто стару систему: у кожному класі всі предмети викладав один учитель (крім релігії, яку в усіх класах вів катехит).^{[джерело?]}

1853 року гімназійна бібліотека налічувала 203 томи, до яких 1854-го додалося 43.^[12] 1856 р. за дорученням уряду створено 2-річні курси підготовки вчителів — так звану «препаранду», з якої потім утворили вчительські семінарії. У 1860^[10] чи 1870^[13] р. гімназія стала нижчою з 4-ма класами.
Кількість учнів у шкільному році 1878/1879 — 182.^[14]

Перемовини щодо передачі гімназії під опіку держави вели ще до 1882 року.^[15]

Перестала діяти 15 липня 1893 р.^[16]

Бучацька василіянська гімназія

Відомості

Відомі люди

Префекти (директори)

Викладачі

Учні

Примітки

Джерела

Wikiwand - on