Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Гурський Тарас Теодорович

український військовик З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Гурський Тарас Теодорович
Remove ads

Тара́с Теодо́рович Гу́рський (15 січня 1967, Розділ — 5 вересня 2023, Невельське) — український військовик, молодший сержант, командир танка 1-го взводу танкового батальйону 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка.

Коротка інформація Тарас Теодорович Гурський, Загальна інформація ...
Remove ads

Життєпис

Узагальнити
Перспектива

В 1984 році закінчив Новороздільську середню школу №1. В 1985/87 роках проходив строкову служба в РА, де опанував професію танкіста. В 1987/92 роках — студент Львівського лісотехнічного інституту. З 1992 року — майстер лісу Козівського лісництва Сколівського держлісгоспу; помічник лісничого Любинцівського лісництва. З 1993 року — інженер лісових культур Стрийського держлісгоспу. З 1994 року — інженер відділу Державного лісогосподарського об’єднання «Львівліс». В 1995/2023 роках — лісничий Брюховицького лісництва Львівського держлісгоспу (згодом ДП «Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр», лісничий Грядівського лісництва).

Учасник Майдану 2004 року та Революції Гідності 2013-2014 років. З 4 вересня 2014 року брав участь добровольцем в Російсько-українській війні, навідник танку 1-ї окремої танкової Сіверської бригади. В його послужному списку – ліквідація Путилівського мосту, участь у боях за Донецький аеропорт, Дебальцеве, оборона Широкиного. Демобілізувався 5 вересня 2015 року.

В 2017 році підписав контракт про військову службу з 10-ю окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс». З лютого по серпень у складі танкового батальйону бригади виконував бойові завдання на Донеччині (район промзони Авдіївки); лінії зіткнення поблизу міста Попасна та на Світлодарській дузі.

26 лютого 2022 року приєднався до 1-го взводу танкового батальйону 59-ї окремої мотопіхотної бригади ім. Якова Гандзюка. Виконував бойові завдання під час захисту Миколаєва, Одеси, звільнення Херсона. З листопада 2022 року підрозділ обороняв Донецький напрямок. 5 вересня 2023 року загинув у бою під час штурму поблизу Невельського. 9 вересня 2023 року був похований на Брюховицькому цвинтарі.

Remove ads

Нагороди

  • Орден «За мужність» II ступеня (6 червня 2025, посмертно) за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку[1].
  • Орден «За мужність» III ступеня (3 листопада 2015) за особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку[2]
  • 21 березня 2023 нагороджений Почесним нагрудним знаком «Золотий хрест» наказом Головнокомандувача 3CУ № 583

Інші нагороди:

  • Відзнака Президента України "За участь в антитерористичній операції" (Указ Президента України від 17-го лютого 2016 року, №53/2016)
  • Орден «Честь і слава» від ГО «Спілка бійців та волонтерів ATO» «Сила України» (2 грудня 2016)
  • Відзнака «Почесний знак Святого Юрія» (посмертно) №974 [3]
  • Відзнака «Оперативне тактичне угрупування Луганськ» від Командування OTY «Луганськ» (№141; 1 лютого 2018)
  • Медаль «Незламному Захиснику України» від командування 59 ОМБр ім. Я.Ганзюка (наказ від 11 липня 2023)
  • Медаль «За відвагу» за представленням OCYB «Таврія» (наказ 265 від 18 липня 2023)
  • Почесна грамота Державного агентства лісових ресурсів України (наказ №377-к від 03.10.2017)
Remove ads

Статті, новини, дописи

Узагальнити
Перспектива
Файл:Memorial tablet on Rynok Square.jpg
Інформаційна дошка становлена Львівською міською радою на площі Ринок

Про нагородження орденом:

  • "Лісничого Брюховицького лісництва нагороджено орденом "За мужність" ІІІ ступеня"[4]

Після смерті Тараса про нього було написано декілька інформативних статей та новин:

  • "Важка втрата: за Україну загинув уродженець смт Розділ Тарас Гурський" [5] (Вісник Розділля)
  • "На Львівщині прощаються із трьома захисниками"[6] (Суспільне Львів)
  • "Про світлої пам’яті Воїна, уродженця Роздолу Тараса Гурського, який загинув у бою 5 вересня 2023 року, – з нагоди його Дня народження"[7] (Вісник Розділля)
  • "Віра ГУРСЬКА: душевні свідчення матері новітнього Героя" [8] (Вісник Розділля)

А також вірші, написані про воїна, після загибелі:

Тепер, Тарасе, нам світи із неба Світи невтомно, як і жив, світи. Бо Україні того світла треба. Щоб в сутінках дістатись до мети. Ти нам тепер світи... (автор - Леся Харчишин)


Твоя Любов не поміщається у слові "був". Їй тісно там. Для Дій бракує місця. Я знаю, Ти Вкраїну й в небі не забув. Вона твоя і перша, і остання пісня... Вона жива. Така жива, Що я живіших і дієвіших не знаю. І хоч закінчилась Твоя війна. Твоя Любов "своїх" на полі бою - не лишає... І не кажіть мені, що сильно я грішу, Коли о.р.д.у ненавиджу Шалено. Дико. Люто. За ту, розстріляну впритул чиюсь Весну. За те, не сповнене чиєсь післявоєнне літо... (автор - Леся Харчишин)

Ти ще прийдеш...Коли бурштином стане виноград, Захочеш поглядом із вічності торкнутись грона. Незримим поштовхом будеш Всім Тим, для кого - найсвятіше Перемога.. Ти ще прийдеш... Зимою. В снігопад. Раптовим вітром увійдеш в оселю. Присядеш спомином обік стола, Коли родина накриватиме на стіл Святу Вечерю... Ти ще прийдеш...Зорею, в той свій сад. Світанком тихо посидиш на ганку... Хмаринкою по небу пропливеш... Й дощем ту, рідну землю, скропиш зранку... Ти ще прийдеш... Не раз прийдеш. А НИНІ-КОЖНУ МИТЬ ЖИВЕШ У діях Тих, кому казав "робити вітер". Незламним ясенем щодень ростеш В Любові Тих,кого навчив любити..... (автор - Леся Харчишин)

Коли такі, як ти, відходять взасвіти, То довго ще разом із нами-плаче небо...Ще довго яблуневі сумуватимуть сади...Й вино, скоріш за все не "визріє", як треба..Великий Патріот. Хрисиянин...Чудовий син... Найкращий тато... Хотіли б нині рідні і близькі-обіймами, Не спомином тебе вітати.. З тобою поруч-посидіти за столом. Вино твоє домашнє-продегустувати... Як би не 5 вересня. І те, що потім "на щиті" Тебе везли до хати... Ти слави, брате, не шукав, Бо серце чисте - похвальби не потребує. Життя своє - у боротьбі поклав За нас усіх... За землю - любу-рідну.. Оту Любов до української землі.. Тобі із молоком своїм передавала мати.. Учила не лише ходити по стерні, А й соколом - аж в піднебесся долітати.. Тобі завдяки - ми іще живі.. Любов твоя нетлінна-проросла у дітях. Благослови (тепер уже з небес) Перемогти...І Україну, так як ти, - любити.. Не забувай, прошу.. про нас...У тім великім вже Небеснім Легіоні...Ти - нам взірець. Дороговказ...Ти Світло наше - в ще не зовсім світлій долі...(автор - Леся Харчишин)

Thumb
Меміоральна дошка у місті Новий Розділ, Місце пам'яті та слави
Remove ads

Вшанування пам'яті

25 лютого 2024 року під час урочистості відкриття Місця пам’яті і слави в Новому Роздолі (де в дитинстві Тарас вчився) відкрили меморіальну дошку герою.[9]

16 листопада 2024 року у Львові, в парку культури та відпочинку імені Богдана Хмельницького, висадили дерево в пам'ять про воїна — бук червонолистий (Fagus sylvatica purple fountain).[10]

Джерела

Примітки

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads