Гурильов Олександр Львович

Олександр Львович Гурильов (22 серпня (3 вересня) 1803, Москва, — 30 серпня (11 вересня) 1858) — російський композитор, піаніст, педагог.

Гурильов Олександр Львович
Основна інформація
Дата народження	22 серпня (3 вересня) 1803[1][2][…]
Місце народження	Семенівське[d], Серпуховський повітd, Московська губернія, Російська імперія[3]
Дата смерті	30 серпня (11 вересня) 1858[4][5] (55 років)
Місце смерті	Москва, Російська імперія[3]
Громадянство	Російська імперія
Професії	композитор, піаніст
Вчителі	Джон Філд
Інструменти	фортепіано
Батько	Lev Gurilyovd

Біографія

Народився в сім'ї кріпосного музиканта Льва Степановича Гурильова (1770—1844), диригента і скрипаля оркестру графа Орлова. Вчився у батька (скрипка), Джон Філда (фортепіано), Йосипа Генішти (теорія музики). У 1831 разом із своїм батьком отримав вільну і приписався до товариства московської ремесленої управи. Проживав у Москві, займався композиторською і педагогічною діяльністю, викладав гру на фортепіано та спів. Відомий як автор ліричних побутових романсів і пісень, що набули широкого поширення в демократичній частині міського населення. Йому також належать обробки народних пісень, фортепіанні твори — танці, віртуозні п'єси для концертного виконання (варіації на романс А. Е. Варламова «На зорі ти її не буди», і терцет «Не томи, рідний» з опери М. І. Глинки «Життя за царя»).

Основний жанр творчості Гурильова — вокальна лірика. Його романси пройняті романтичними, сентиментальними настроями, тонким ліризмом, в них сильний вплив російської народної традиції. Ясна мелодія, кантилена зближує Гурильова з Глінкою, з іншого боку, ряд романсів в драматично-декламаційному стилі передбачає творчість Даргомижського, Мусоргського і Чайковського. Важливою складовою вокальних творів Гурільова є ретельно розроблена фортепіанна партія.

Автор романсів

Особливої популярності набули:

• «Матінка-голубонька»,
• «В'ється ластівка сизокрила»,
• «Однозвучно гримить дзвіночок»,
• «Сарафанчик»,
• «Розлука» («На зорі туманної юності»)^[6]

Література

• Асафьев Б. В. Важнейшие этапы развития русского романса, в его сб.: Русский романс. ― Л., 1930
• Васина-Гроссман В. А. Русский классический романс XIX века. ― М., 1956
• Тынянова Е., К биографии А. Л. Гурилева, «Советская музыка», 1940, № 9;
• А. Л. Гурилев, в кн.: История русской музыки т.1,М.,1957,с.199-203.