Густав Фехнер

Теодор Густав Фехнер (нім. Gustav Theodor Fechner; 19 квітня 1801 — 18 листопада 1887) — німецький фізик, філософ, засновник психофізики. Його погляди значною мірою вплинули на багатьох вчених та філософів XX століття, зокрема на Зигмунда Фройда.

Gustav Fechner
нім. Gustav Theodor Fechner
Ім'я при народженні	нім. Gustav Theodor Fechner
Народився	19 квітня 1801(1801-04-19)[1][2][…]  Жаркі-Великі, Ґміна Тшебель, Жарський повіт, Любуське воєводство, Республіка Польща[3][4][5]
Помер	18 листопада 1887(1887-11-18)[1][2][…] (86 років)  Лейпциг, Саксонське королівство, Німецький Райх[6][7][…]
Країна	Прусське королівство
Національність	німець
Діяльність	фізик, психолог, статистик, викладач університету, філософ, перекладач, письменник
Alma mater	Лейпцизький університет
Галузь	психологія
Заклад	Лейпцизький університет
Відомі учні	Рудольф Герман Лотце
Аспіранти, докторанти	Kohnd[8]
Членство	Саксонська академія наук Леопольдина[9] Прусська академія наук Туринська академія наук[5]
Відомий завдяки:	психофізика
Брати, сестри	Mathilde Kietzd Emilie Kuntzed Eduard Clemens Fechnerd[10]
Нагороди	honorary citizen of Leipzigd (3 жовтня 1884)
Густав Фехнер у Вікісховищі

Біографія

Народився 19 квітня 1801 року у Грос-Зерхені поблизу Мускаї. Його батько, який успадкував від діда посаду сільського пастора, помер, коли хлопчикові було п'ять років. Фехнера виростив дядько, також пастор; хлопець закінчив гімназію в Сорау, потім медико-хірургічну академію в Дрездені. У віці 16 років був зарахований на медичний факультет Лейпцизького університету. Ступінь доктора медицини Фехнер отримав 1822 року. Протягом 12 років заробляв на життя перекладами довідників з фізики і хімії, а також читав лекції в університеті і публікував результати своїх фізичних досліджень. У 1834 став професором фізики Лейпцизького університету.

1838 року Фехнер опублікував роботу, присвячену сприйняттю кольору, а 1839 року дослідження з проблеми зорових післяобразів (зорових відчуттів, що зберігаються після припинення дії подразника).

У 1840-і роки Фехнер запропонував теорію панпсихізму. Вчений вважав, що події в матеріальному світі є аспектом єдиної духовної субстанції. Це вчення Фехнер називав Tagesansicht (денним поглядом) на відміну від сучасного йому матеріалізму — Nachtansicht (нічного погляду). У своїх працях Фехнер неодноразово опонував матеріалізму, починаючи з Книжечки про замогильне життя (Das Buchlein vom Leben nach dem Tode, 1836) до Денного бачення проти нічного бачення (Die Tagesansicht gegenber der Nachtansicht, 1879). Найвідоміші роботи Фехнера — Нанна, або психічне життя рослин (Nanna, oder des Seelenleben der Pflanzen, 1848) і Зенд-Авеста, або явища небес і майбутнього життя (Zend-Avesta, oder ber die Dinge des Himmels und des Jenseits, 1851). Остання робота містила програму розвитку психофізіки, нового наукового напряму, який, згідно з Фехнером, мав вирішити проблему душі і тіла, встановивши функціональний взаємозв'язок між духовним і матеріальним світами.

Результати дискусій з вимірювання психічних явищ, експериментальним методам і виявленим закономірностям були узагальнені Фехнером в 1860 році в його класичній праці Елементи психофізіки (Elemente der Psychophysik).

1865 року з'явилася перша публікація Фехнера, присвячена вимірюванню естетичного сприйняття, а в 1876 вийшла класична праця Введення в естетику (Vorschule der Aesthetik). У 1877 Фехнер опублікував роботу На тему психофізіки (In Sachen der Psychophysik), а в 1882 Перегляд принципів психофізіки (Revision der Hauptpunke der Psychophysik).

Помер Фехнер в Лейпцизі 18 листопада 1887.