Гянджинський історико-краєзнавчий музей

Гянджинський історико-краєзнавчий музей імені Нізамі Гянджеві (азерб. Nizami Gəncəvi adına Gəncə Tarix-Diyarşünaslıq Muzeyi) — музей у місті Гянджа в Азербайджані, заснований 1924 року. Нинішня територія музею — 972 м², на яких розташовано більш ніж 30 000 експонатів.^[1]

Гянджинський історико-краєзнавчий музей
40°40′49″ пн. ш. 46°21′28″ сх. д.
Тип	музей
Присвячено	археологія і етнографія
Країна	Азербайджан
Розташування	Гянджа
Засновано	1924
Директор	Q20562949?
Гянджинський історико-краєзнавчий музей (Азербайджан)
Гянджинський історико-краєзнавчий музей у Вікісховищі

Історія музею

Музей створено 1924 року^[2] з ініціативи та зусиллями вчителів і студентів Гянджинської педагогічної семінарії^[az].^[3] Серед студентів, які виступили з ініціативою відкриття в Гянджі музею, були Ісхак Джафарзаде^[ru], С. Сеїдов, Ф. Меліков та інші.^[4] Спочатку в музеї було створено два відділення: сільського господарства та краєзнавчий, у яких демонструвалося близько півтисячі експонатів.^[5]

1927 року німецький археолог Якоб Гуммель провів археологічні розкопки в Ханларському районі (сучасний Гейгельський район), а саме на території річки Гянджачай^[az].^[3] Частину знайдених експонатів Гуммель подарував у Ханларський краєзнавчий музей, а решту відправив до Німеччини. 1961 року ліквідований краєзнавчий музей міста Ханлар приєднано до Гянджинського історико-краєзнавчого музею.

З кожним роком кількість експонатів у музеї зростала, тому 1954 року він переїхав до нового, просторішого приміщення. На той час у музеї вже було три відділення: дореволюційного та радянського періодів і краєзнавче. У семи залах музею експонувалося кілька тисяч експонатів.^[5]

1972 року, зважаючи на зростання фондів музею, керівництво міста виділило йому старовинний особняк із великою кількістю кімнат, що до Жовтневого перевороту належав Абульфат хану з роду Зіядханів^[5], а пізніше його синові Ісмаїл Хану Зіятханову^[az].^[3] У цьому будинку музей знаходиться й нині.^[5]

Будівля музею

Будівлю, в якій зараз розташований музей, збудовано в XIX столітті. Вона належала нащадкам Джавад-хана^[en], Ісмаїл-хану^[az] та Аділь-хану^[az] Зіядхановим.^[6] Аділь-хан та Ісмаїл-хан Зіядханови були синами онука Джавад-хана, Абульфат-хана Зіядханова. Аділь-хан був повноважним представником Азербайджану в Ірані, а потім емігрував до Туреччини.

Ісмаїл-хана, який був начальником ополчення Гянджі, розстріляно без слідства та суду 1920 року. Будинок, який був їхньою приватною власністю, націоналізували, як і багато інших будівель, що належали дворянським родинам. За радянських часів тут розміщувалися низка відомств та організацій. 1972 року будівлю передано Гянджинському історико-краєзнавчому музею.

Колекція

Одна із зал музею

У музеї 18 залів, у яких зберігається майже 30 тисяч предметів та експонатів, що відображають різні періоди історичного минулого регіону, починаючи від найдавніших часів. Серед найцінніших із них — посуд, зброя та прикраси бронзової доби другої половини 9-го тисячоліття до н. е., більшість із яких знайдено під час археологічних розкопок на території Гянджі та прилеглих до міста районів.^[5]

Основний фонд музею має в своєму розпорядженні 24 785 експонатів, з яких 4483 — археологічні, 1648 — етнографічні, 392 — художні, 9 — скульптурні предмети, 2753 — фотографії, 9259 — документи, 3441 — нумізматичні об'єкти.

Чималу частину колекції музею становлять експонати періоду Гянджа-Гарабахської культури^[ru] (глиняний та мідний посуд). Є посуд та зброя, що належать до періоду середньовіччя, а також колекція монет, прикраси та одяг цього періоду. Центром цього відділу є прапор останнього хана Гянджі — Джавад-хана^[en], знайдений під час його перепоховання, і низка експонатів, що належать до початку XIX століття.^[5] Одну із зал музею присвячено уродженцю міста, класику перської поезії Нізамі Генджеві.^[3]

Колекція музею поповнюється. Здебільшого до музею приносять предмети та експонати радянського періоду (1920—1990-ті роки): домашнє начиння, книги, журнали, газети, монети тощо. Одним із найцінніших експонатів, придбаних останніми роками, стала збірка поезій уродженця міста Мірзи Шафі Вазеха, надрукована 1872 року в Берліні.^[5]

Нині музей складається з двох відділень: стародавній період та сучасна епоха. Перше відділення охоплює історію від найдавніших часів до кінця XIX століття.

Галерея

• 
  Могила бронзової доби з Гаргалартепесі^[az]
• 
  Глиняний посуд, знайдений на території мавзолею Нізамі Гянджеві
• 
  Глиняний посуд, знайдений на території Старої Гянджі^[az]
• 
  Глиняний посуд з Агдамського району. Лейлатепінська культура^[ru]
• 
• 
•