Гірськомарійський район

Гі́рськомарі́йський район (рос. Горномарийский район, марій. Курыкмарий кундем) — адміністративна одиниця Республіки Марій Ел Російської Федерації.

Гірськомарійський район
рос. Горномарийский район марій. Курыкмарий кундем
Герб Гірськомарійського району Прапор Гірськомарійського району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації:	Республіка Марій Ел
Утворений:	10 жовтня 1931 року
Населення:	21224 особи (2019)
Площа:	1971,47 км²
Густота населення:	10,77 осіб/км²
Населені пункти та поселення
Адміністративний центр:	місто Козьмодем'янськ
Кількість сільських поселень:	10
Кількість сіл та присілків:	237
Кількість селищ:	4
Влада
Вебсторінка:	http://mari-el.gov.ru/gornomari

Адміністративний центр — місто Козьмодем'янськ, яке однак не входить до складу району, а утворює окремий Козьмодем'янський міський округ.

Географія

Гірськомарійський район розташований на південному заході республіки і межує з Юринським і Кілемарським районами, на заході з Воротинським районом Нижньогородської області, на півдні з республікою Чувашія. Велика частина району лежить на правобережжі Волги («Гірській стороні»), частина — на лівобережжі Волги і Ветлуги.

На території району функціонують заказники «Васильсурські діброви» і «Ємешевський». Пам'ятки природи: Нагірна діброва, Кедровий гай, болото Карасьяр, Большеозерське болото, оз. Нуж'яр, оз. Карасьяр, болото Вовче, гора Аламнер.

Правобережна частина району («Гірська сторона») є піднесеною нерівною і горбистою місцевістю (абсолютної висоти до 204 м), порізаною малими річками, що впадають до Волги: Сура, Сумка, Юнга, Мала Юнга, Сундирь, Велика Сундирка. Заволзька частина («Лучна сторона») є рівнинною й одноманітною. Ця частина району рясніє лісами, озерами і болотами, малими річками, що впадають до Волги.

Населення

Населення району становить 21224 особи (2019^[1], 25869 у 2010^[2], 29203 у 2002^[3]).

Національний склад

Національний склад населення Гірськомарійського району згідно Всеросійського перепису населення 2010 року. За даними перепису в районі зустрічаються представники 31 національності^[4].

№		Населення чол. (2010)[4]	% від усього	% від тих, хто вказав національність
	Всього	25 869	100,00 %
1	Марійці	22 192	85,79 %	87,35 %
	гірські марійці	21 190	81,91 %	83,41 %
	лучно-східні марійці	99	0,38 %	0,39 %
2	Росіяни	2870	11,09 %	11,30 %
3	Чуваші	165	0,64 %	0,65 %
4	Татари	44	0,17 %	0,17 %
5	Українці	31	0,12 %	0,12 %
6	Азербайджанці	14	0,05 %	0,06 %
6	Грузини	14	0,05 %	0,06 %
8	Узбеки	11	0,04 %	0,04 %
	інші	65	0,25 %	0,26 %
	вказали національність	25 406	98,21 %	100,00 %
	не вказали національність	463	1,79 %

Адміністративно-територіальний поділ

На території району 10 сільських поселень:

Поселення	Площа, км²	Населення, осіб (2002)	Населення, осіб (2010)	Населення, осіб (2019)	Центр	Населені пункти
Виловатовське сільське поселення	93,07	4898	4603	4030	Виловатово	38
Єласівське сільське поселення	97,60	4004	3498	2840	Єласи	33
Ємешевське сільське поселення	72,20	1958	1730	1390	Ємешево	19
Кузнецовське сільське поселення	55,64	2485	2100	1701	Кузнецово	22
Мікряковське сільське поселення	73,67	3187	2919	2438	Мікряково	30
Озеркинське сільське поселення	921,69	2801	2367	1899	Озерки	10
Пайгусовське сільське поселення	106,09	3367	2846	2270	Пайгусово	40
Троїцько-Посадське сільське поселення	42,00	2226	2012	1632	Троїцький Посад	16
Усолинське сільське поселення	27,18	1711	1556	1306	Усола	15
Червоноволзьке сільське поселення	45,69	2566	2238	1718	Кулаково	18

Найбільші населені пункти

Найбільші населені пункти з чисельністю населення понад 1000 осіб:

№	Населений пункт	Населення, осіб (2002)	Населення, осіб (2010)
1	Озерки	1 947	1 759
2	Виловатово	1 278	1 360

Господарство

Культура і освіта

Пам'ятник Акпарсові роботи скульпторів А. Ширніна та С. Яндубаєва. Республіка Марій Ел.

Гірськомарійська мова має статус державної в Республіці Марій Ел. Перші літературні твори цією мовою написані в кінці XVIII століття. Ці перші літературні праці були написані учнями Духовних Православних шкіл, вихідцями з гірських марі, що навчаються в Казані і Нижньому Новгороді. Один із віршів, написаних у 1767 році зберігся досі. Воно присвячене поїздці Катерини II в Казань і написано в стилі хвалебної оди. В 1821 році в Петербурзі гірськомарійською мовою вийшло перше Євангеліє.

Перша граматика гірськомарійської мови вийшла в 1844 році у Фінляндії. Її автором є Матіас Алексантері Кастрéн (1813—1852). Ця граматика написана латинською мовою. В XIX столітті гірськомарійською мовою випущені ряд букварів та церковні книги. Найзначнішим букварем визнаний Буквар пана Кедрова (1867). У 1866 році в Лондоні випущено Євангеліє від Матвія гірськомарійською мовою, за словником, складеним естонським дослідником Відемана. У 2006 році в літературних колах Марій Ел та Естонії був відзначений 140-річний ювілей цієї книги.