Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Данильченко Галина Вікторівна
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Гали́на Ві́кторівна Дани́льченко (нар. 5 липня 1964, село Орлово, УРСР, Запорізька область, СРСР)[1][2] ― українська проросійська політична діячка, колаборантка, яку російські війська під час вторгнення до України 2022 року призначили керувати окупаційною адміністрацією Мелітополя[3]. Член партії «Опозиційний блок». Також Данильченко відома як директорка ТОВ «Мелітопольський завод підшипників ковзання».[4]
.svg){kind=link}
Remove ads
Життєпис
Узагальнити
Перспектива
Ранні роки та кар'єра
Народилася 5 липня 1964 року у селі Орлово, поблизу Мелітополя.[1][2] Здобувала освіту в Мелітопольському інституті механізації сільського господарства та в Московській сільськогосподарській академії. Кілька тижнів працювала в дитячому садочку, пізніше ― у лабораторії на заводі тракторних гідроагрегатів. Потім працювала бухгалтеркою на моторному заводі, а 2000 року перейшла на «Завод підшипників ковзання», який в остаточному підсумку очолила та пропрацювала на ньому до 2015 року.[2]
За часів VIII скликання Верховної Ради Данильченко працювала помічницею проросійського нардепа Євгена Балицького, колишнього члена «Партії регіонів». Саме Балицький запропонував їй піти в політику.[4][2] 2015 і 2020 року успішно обиралася до Мелітопольської міської ради. Під час свого першого терміну також працювала секретаркою міської ради.[1]
Проживає у селі Спаське Мелітопольського району.[1] На президентських виборах, за її словами, голосувала за Віктора Ющенка у 2004 році, а у 2014 — за Петра Порошенка. Не була задоволена роботою жодного з них, а Порошенка назвала «найгіршим президентом».[2]
Державна зрада
26 лютого 2022 року Мелітополь було тимчасово окуповано російськими військами.[5] 11 березня російські окупанти викрали мера Мелітополя Івана Федорова.[6] 12 березня Данильченко, представлена як «виконувачка обов'язків мера Мелітополя», звернулася до містян по телебаченню. Вона оголосила, що містом керуватиме т. зв. «Комітет народних обранців», закликала мелітопольців «підлаштовуватися під нову дійсність» і заохочувала не брати участи в протестах проти російських окупантів.[7][3][8]
Мелітопольська міська рада не визнала Данильченко мером міста, і закликала генпрокурора Ірину Венедіктову притягти її до кримінальної відповідальности за статтею «Державна зрада».[5]
За словами віцепрем'єр-міністра Ірини Верещук, Служба безпеки України тримає на контролі ситуацію щодо призначення Данильченко «очільницею» Мелітополя.[9]
 |
Була певна спроба, так би мовити, «народного мера» обрати в Мелітополі. Пані Данильченко спробувала там звернутися… За стопами Нелі Штепи. Напевно, вона забула, якою є доля Нелі Штепи, а якою буде у неї… Ми збільшили покарання. Цей злочин тепер буде оцінювати в 15 років позбавлення волі. |  |
— Ірина Верещук[10] | ||
Remove ads
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads