Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Вибори Президента України 2014
президентські вибори в Україні З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Вибори Президента України 2014 — позачергові вибори Президента України, що відбулися 25 травня 2014 року. Спочатку були заплановані як чергові на 2015 рік, але призначені на раніший термін у зв'язку з самоусуненням Віктора Януковича з поста Президента України 22 лютого 2014 року.[2][3]
Орієнтовна кількість виборців, які мали право голосу на президентських виборах 2014, становить 35,5 млн осіб, кількість виборців, внесених до списку виборців на момент закінчення голосування — 30 099 246 осіб, кількість виборчих дільниць — 33674.[4]
За офіційними даними[1], після опрацювання 100,00 % протоколів: Петро Порошенко набрав 54,70 % серед тих, хто взяв участь у голосуванні, Юлія Тимошенко — 12,81 %, Олег Ляшко — 8,32 %, Анатолій Гриценко — 5,48 %.
Remove ads
Законодавчі положення
Порядок виборів Президента України визначається відповідними статтями чинної Конституції України,[5] а також Законом України «Про вибори Президента України».[6]
Стаття 103. Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років.
Президентом України може бути обраний громадянин України, який досяг тридцяти п'яти років, має право голосу, проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років та володіє державною мовою. Одна й та сама особа не може бути Президентом України більше ніж два строки підряд.
Стаття 104. Новообраний Президент України вступає на пост не пізніше ніж через тридцять днів після офіційного оголошення результатів виборів, з моменту складення присяги народові на урочистому засіданні Верховної Ради України.
Remove ads
Оголошення та підготовка до виборів
Узагальнити
Перспектива
Відповідно до Конституції України, чергові вибори Президента України мали відбутися 29 березня 2015 року[7].
21 лютого 2014 року, після трьох місяців акцій протесту, владою та опозицією за посередництвом іноземних політиків було підписано угоду про врегулювання політичної кризи. Одним з пунктів цієї угоди було проведення дострокових виборів одразу після прийняття нової Конституції України, але не пізніше грудня 2014 року[8][9].
22 лютого, після втечі Віктора Януковича з Києва у невідомому напрямку, Верховна Рада постановила, що президент України у неконституційний спосіб самоусунувся від здійснення конституційних повноважень та є таким, що не виконує своїх обов'язків, і призначила позачергові вибори президента на 25 травня 2014 року[10]. Другий тур виборів, у разі необрання президента у першому турі, мав відбутися 15 червня[11].
25 лютого 2014 року — офіційний початок виборчої кампанії[12]. На проведення виборів Верховна Рада виділила 1 млрд 965 млн грн[13].
Передвиборча кампанія
З початком виборчої кампанії за даними соціологічних опитувань фаворитами виборів вважалися Петро Порошенко, Віталій Кличко та Юлія Тимошенко[14]. Проте 29 березня Віталій Кличко оголосив про своє рішення не брати участі у президентських виборах, мотивувавши доцільністю висунення єдиного кандидату від демократичних сил, і припустивши, що найвищу підтримку серед таких кандидатів має Петро Порошенко[15].
Напередодні виборів Савік Шустер пропонував організувати дебати між двома найрейтинговішими кандидатами — Ю. Тимошенко та П. Порошенком у програмі «Шустер LIVE», проте Порошенко уникнув участі в дебатах[16]. Пізніше Порошенко пояснив свій вчинок в інтерв'ю Катерині Осадчій у програмі «Світське життя»: «Я не беру участь в комерційних проплачених шоу, а в усіх дебатах я обов'язково брав і буду брати участь. Не треба їх проплачувати, і не треба їх так організовувати. Я не хочу зараз влаштовувати собачі бої в умовах, коли Україна на війні… Але коли країна воює, політикам не варто влаштовувати собачі бої. Політикам треба триматися разом».[17]
Проблеми при підготовці виборів
Через анексію Криму та Севастополя Росією проведення виборів на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя виявилося неможливим. Однак, близько 6 тисяч кримчан мали можливість проголосувати в інших регіонах України[18].
За словами так званого голови ЦВК терористичної організації[19] Донецька народна республіка Романа Лягіна, вибори Президента України у Донецькій області не відбудуться[20]. Також у Луганській області озброєними прихильниками самопроголошеної Луганської народної республіки були здійснені напади на окружні виборчі комісії (ОВК № 108 у м. Краснодон)[21][22][23].
Станом на переддень виборів повідомлялося про 17 окружних комісій, що не змогли розпочати свою роботу[24].
Remove ads
Хід голосування
Узагальнити
Перспектива
За повідомленням голови Центральної виборчої комісії Михайла Охендовського, переважна більшість виборчих дільниць в Україні на позачергових виборах 25 травня відкрилися вчасно. Лише на Донбасі не відкрилися більше половини дільниць, у Луганській області вибори проходили у 2 округах із 12, у Донецькій — в 7 з 22[25]. У Луганській області в голосуванні взяли участь мешканці 4 районів Біловодсько ОВК № 114, 6 районів Сватівської ОВК № 115; через побоювання нападів сепаратистів жодної виборчої дільниці не було відкрито на території Слов'яносербського та Станично-Луганського районів[26].
Виконувач обов'язків Президента України Олександр Турчинов заявив, що у Донецькій області може запрацювати восьма окружна виборча комісія[27]. Заступник голови ЦВК Жанна Усенко-Чорна повідомила, що станом на 14.30 ОВК було відкрито, однак вона не повідомила, на якому саме окрузі розпочалося голосування[28].
| ВО | область | центр округу | відкрито дільниць |
частка |
| № 114 | Луганська | Біловодськ | 98 з 197 | 49,7 % |
| № 115 | Луганська | Сватове | 186 з 200 | 93,0 % |
| № 47 | Донецька | Олександрівка | 19 з 114 | 16,7 % |
| № 49 | Донецька | Добропілля | 77 зі 100 | 77,0 % |
| № 50 | Донецька | Красноармійськ | 55 зі 130 | 42,3 % |
| № 58 | Донецька | Маріуполь | 112 зі 116 | 96,6 % |
| № 59 | Донецька | Маріуполь | 90 зі 100 | 90,0 % |
| № 61 | Донецька | Волноваха | 60 зі 123 | 48,8 % |
| № 62 | Донецька | Старобешеве | 40 зі 140 | 28,6 % |
У Донецьку, Луганську та Слов'янську голосування не відбувалося, оскільки на виборчі дільниці цих міст виборчі бюлетені не було доставлено[29]. В індустріальному технікумі Донецька по вул. Челюскінців, 159 виборча дільниця була відкрита 10 хвилин, однак була вимушена зачинитися під тиском 17 озброєних чоловік[30]. У Докучаєвську сепаратисти захопили усі виборчі дільниці[26].
Повідомлялося, що станом на 8:45 у Донецькій області було відкрито 308 виборчих дільниць з 2430, о 9:30 — 426 виборчих дільниць[31]; станом на 11:30 кількість виборчих дільниць на Донеччині збільшилась до 514[32]. Станом на 15:00 голосування у Донецькій області відбувалося на 528 виборчих дільницях[33].
Близько 16 години сепаратисти захопили 4 виборчі дільниці у Новоайдарі[34], в результаті чого між силовиками та сепаратистами спалахнув бій[35]. В результаті було ліквідовано 2 бойовика та 14 затримано[36].
Керівництво терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР» завчасно оголосили про недопущення виборів президента України на підконтрольних їм територіях. В результаті у Луганській області вибори проходили лише у 2 округах із 12, у Донецькій — в 7 з 22[25].
Явка виборців
Станом на 11 годину явка виборців по Україні становила 17,6 %, найвища — у Київській (23,3 %) та Кіровоградській (22,1 %) областях, найнижча — у Донецькій (5,2 %) та Луганській (8,9 %).
Станом на 15 годину явка становила 40,4 %, найвища — у Волинській та Рівненській областях (понад 50 %), найнижча — у Донецькій (10,8 %) та Луганській (17,1 %) областях.
Станом на 20 годину явка становила 59,5 %, найвища — у Львівській (78,2 %) та Тернопільській областях (76,6 %) областях, найнижча — у Донецькій (15,1 %) та Луганській (38,9 %) областях[37].
Remove ads
Кандидати
Узагальнити
Перспектива
Зареєстровані
Подання кандидатами документів на реєстрацію почалося 25 лютого і тривало до 30 березня 2014 року. Реєстрація кандидатів тривала до 4 квітня 2014 року[40].
Протягом травня Зорян Шкіряк (10 травня)[41], Петро Симоненко (16 травня)[42], Олександр Клименко (17 травня)[43] і Василь Цушко (22 травня)[44] заявили, що знімають свої кандидатури. Однак ці заяви не мали жодних юридичних наслідків, оскільки, за законом про вибори Президента України, подати заявку на зняття своєї кандидатури можна було до 2 травня включно. Таким чином їхні прізвища присутні в уже надрукованих бюлетенях. Також ЦВК продовжила реєструвати довірених осіб цих кандидатів навіть після заяв про їхнє зняття.
.jpeg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Зняті кандидатури
До 2 травня включно кандидати могли зняти свої кандидатури. Цим правом скористалося лише двоє кандидатів.
Відмовлено у реєстрації
ЦВК відмовила в реєстрації низці маловідомих кандидатів, які порушили порядок висунення або їхні документи не відповідали нормам законодавства.
Політична підтримка кандидатів
Політичні партії, які підтримали зареєстрованих кандидатів на посаду Президента України на виборах 2014 року:
Remove ads
Соціологічні опитування
Узагальнити
Перспектива
Перший тур
Другий тур
Динаміка підтримки основних кандидатів у другому турі (серед тих, хто має намір взяти участь у виборах та вже остаточно визначився).
Remove ads
Екзит-поли
Узагальнити
Перспектива
Національний екзит-пол
У день виборів Консорціум «Національний екзит-пол 2014», до якого входять Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва», Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) та Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова, провели Національний екзит-пол 2014.
Генеральна сукупність екзит-полу — виборці, які проголосували на виборчих дільницях на території України (крім спеціальних дільниць — лікарні, тюрми, військові частини, закордонні дільниці). Вибірка була репрезентативною для України в цілому й для її 4 регіонів (Захід, Центр, Схід, Південь). Результати опитування представлені в загальнонаціональному масштабі та в розрізі чотирьох макрорегіонів:
- кількість виборчих дільниць, де відбулося опитування в рамках Національного екзит-полу — 400;
- обсяг вибірки — близько 17 000 респондентів (залежно від явки);
- середня кількість опитаних на кожній дільниці — приблизно 45.
Оприлюднення результатів Національного екзит-полу-2014:
- 14.00 — прес-конференція, присвячена поточному звітуванню про перебіг процесу опитування респондентів.
- 19.45 — початок прес-конференції.
- 20.01 — оприлюднення на прес-конференції попередніх результатів відразу по закритті виборчих дільниць, на основі даних, що були зібрані за дві години до закінчення голосування і продиктовані телефоном.
- 23.00 — прес-конференція за три години після закриття дільниць з оприлюдненням оновлених даних, зібраних на дільницях, де робота тривала до закриття дільниць (теж продиктованих телефоном)[71].
Попередні результати національного екзит-полу[72]:
Остаточні результати національного екзит-полу:[73][74]
Телевізійний екзит-пол
Всеукраїнський телевізійний екзитпол провела компанія «TNS в Україні» на замовлення чотирьох телеканалів — ICTV, «1+1», ТРК «Україна» та «Інтеру». Загалом планувалося опитати 20 тис. респондентів на 610 виборчих дільницях. До вибірки не потрапив Крим, а також деякі міста на сході України, зокрема, Краматорськ, Слов'янськ та Нікополь. Результати цього опитування були оголошені на зазначених телеканалах о 20.00 25 травня[75][76][77][78].
Попередні результати телевізійного екзит-полу:[79]
Екзит-пол «Савік Шустер Студії»
Згідно з даними екзит-полу, проведеного соціологічною службою «Савік Шустер Студії», дострокові вибори президента України відбулися в один тур. За їх результатами кандидати отримали такі результати[80]:
Remove ads
Результати
Узагальнити
Перспектива
Результати голосування по Україні після опрацювання 100 % виборчих протоколів. Кількість виборців, які взяли участь у голосуванні по Україні, становить 18 019 504:[81]
 | На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми. |
Результати в закордонному виборчому окрузі:[82]
Після половини опрацьованих бюлетенів, найвищий результат Петра Порошенка зафіксований у Львівській (70,2 %), Вінницькій (66,1 %) та Івано-Франківській (64,9 %) областях.
Найвищий результат Юлії Тимошенко — у Чернігівській (22,2 %), Чернівецькій (19,6 %) та Хмельницькій (17,4 %) областях.
Найвищий результат Олега Ляшка — у Чернігівській (18,5 %), Волинській (14,2 %) та Рівненській (13,3 %) областях.
Анатолій Гриценко отримав найбільше у Черкаській (9,7 %), Тернопільській (7,8 %) областях та місті Києві (6,9 %).
Найвища підтримка Сергія Тігіпка була зафіксована у Донецькій (20,4 %), Одеській (18,4 %) та Луганській (17,3 %) областях[1].
Вибори відбулися у 189 округах, з них у 185 перемагає Порошенко, в одному Добкін, ще по трьох округах дані електронних протоколів відсутні.
.png) |
.png) |
.png) |
|||
| ↑ Порошенко (54.70 %) | ↑ Тимошенко (12.81 %) | ↑ Ляшко (8.32 %) | |||
.png) |
.png) |
.png) |
|||
| ↑ Гриценко (5.48 %) | ↑ Тігіпко (5.23 %) | ↑ Добкін (3.03 %) | |||
.png) |
.png) |
.png) |
|||
| ↑ Рабінович (2.25 %) | ↑ Богомолець (1.91 %) | ↑ Симоненко (1.51 %) | |||
.png) |
.png) |
.png) |
|||
| ↑ Тягнибок (1.16 %) | ↑ Ярош (0.70 %) | ↑ Гриненко (0.40 %) | |||
.png) |
.png) |
.png) |
|||
| ↑ Коновалюк (0.38 %) | ↑ Бойко (0.19 %) | ↑ Маломуж (0.13 %) | |||
.png) |
.png) |
.png) |
|||
| ↑ Кузьмін (0.10 %) | ↑ Куйбіда (0.06 %) | ↑ Клименко (0.05 %) | |||
.png) |
.png) |
.png) |
|||
| ↑ Цушко (0.05 %) | ↑ Саранов (0.03 %) | ↑ Шкіряк (0.02 %) |
Remove ads
Виборчі округи
Територіальні виборчі округи
Відповідно до постанови Центральної виборчої комісії від 19 жовтня 2009 року № 159[цвк 51], на території України утворено 225 виборчих округів для забезпечення проведення виборів Президента України. Окрім цих 225 існує також Закордонний виборчий округ. На основі цього рішення ЦВК сформульований Перелік територіальних виборчих округів (ТВО), що використовуються для проведення позачергових виборів Президента України 25 травня 2014 року[84].
Remove ads
Спостерігачі
Узагальнити
Перспектива
Громадські організації
Станом на 25 травня про своє бажання проводити спостереження на виборах заявили 10 громадських організацій:[85]
| Назва громадської організації | Територія спостереження |
| ВГО «Громадянська мережа „Опора“» | Україна |
| ВГО «Інститут приватного та публічного права» | Україна |
| ВГО «Комітет виборців України» | Україна |
| ГО «Буковинський центр» | Україна |
| ГО «За народовладдя» | Київ |
| ГО «За нове суспільство» | Львівська обл. |
| ГО «Інститут медіа права» | Україна, Закордонний виборчий округ |
| ГО «Концепт груп» | Київ |
| ГО «УДАР Віталія Кличка» | 24 регіони України |
| ГО «Буковинський центр виборчих технологій» | Чернівецька обл. |
Міжнародні
Офіційні спостерігачі від іноземних держав, зареєстровані станом на 20 травня:[86]
| Держава | Кількість спостерігачів |
| Польща | 61 |
| США | 38 |
| Литва | 31 |
| Данія | 28 |
| Угорщина | 22 |
| Чехія | 12 |
| Словаччина | 10 |
| Туреччина | 10 |
| Швеція | 10 |
| Велика Британія | 9 |
| Нідерланди | 8 |
| Норвегія | 8 |
| Естонія | 7 |
| Франція | 7 |
| Японія | 7 |
| Іспанія | 5 |
| Канада | 4 |
| Німеччина | 3 |
| Казахстан | 2 |
| Загальна кількість | 282 |
Офіційні спостерігачі від міжнародних організацій, зареєстровані станом на 20 травня:[86]
| Назва міжнародної організації | Кількість спостерігачів |
| Бюро демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки та співробітництва в Європі | 1056 |
| Європейська платформа за демократичні вибори | 823 |
| Європейська мережа організацій зі спостереження за виборами (ENEMO) | 382 |
| Світовий Конґрес Українців | 236 |
| Український конґресовий комітет Америки | 222 |
| Канадська місія спостереження за виборами (CANEOM) | 157 |
| Парламентська асамблея Організації з безпеки і співробітництва в Європі | 156 |
| Комітет «За відкриту демократію» | 77 |
| Національний Демократичний Інститут Міжнародних Відносин | 51 |
| Парламентська асамблея Ради Європи | 50 |
| Асоціація генеральних штатів Європи — Європейський студентський форум | 21 |
| Міжнародний Республіканський Інститут (МРІ) | 20 |
| Парламентська асамблея НАТО | 20 |
| Міжнародна організація «Європейський центр геополітичного аналізу» | 19 |
| Європейський парламент | 13 |
| Парламентська Асамблея Організації за Демократію та Економічний Розвиток — ГУАМ | 6 |
| Міжнародна комісія з прав людини IHRC | 4 |
| Парламентська Асамблея Чорноморського Економічного Співробітництва | 4 |
| Фонд Конрада Аденауера | 4 |
| Фонд розвитку інститутів громадянського суспільства «Народна дипломатія» | 4 |
| Загальна кількість | 3325 |
Remove ads
Провокації
Узагальнити
Перспектива
Перший канал Росії одразу ж після завершення голосування показав відеосюжет, в якому в Україні перемогу у президентських виборах «здобув» кандидат від «Правого сектору» Дмитро Ярош. Про це оголосила ведуча у прямому ефірі, посилаючись на «дані, які з'явилися на сайті ЦВК декілька хвилин тому». На скриншоті з нібито сайту ЦВК України, де не позначено ні кількості оброблених протоколів, ні кількості громадян, котрі проголосували, вказувалось, що Ярош перемагає з 37 % голосів[87]. Укрінформ з посиланням на джерело в СБУ повідомив, що це зовсім не помилка, а провокація і елемент невдалої спецоперації російських спецслужб в інформаційній війні проти України. СБУ та Держспецзв'язок разом з українськими IT-фахівцями виявили та знешкодили комп'ютерний вірус, котрий мав спрацювати у період підрахунку голосів на сайті ЦВК і показати переможцем виборів Дмитра Яроша з 37 % і еквівалентом 19 млн виборців. Вірус було знешкоджено за 40 хвилин до 20.00 — моменту закінчення голосування та прес-конференцій з ЦВК і оголошень екзит-полів та виходу сюжету ОРТ в ефір, і про це не встигли дізнатися у Москві[88]. Тримісячна кампанія російських ЗМІ з демонізації особи Яроша як очевидний привід для прямого введення російських військ в Україну були знешкоджені.
Remove ads
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads