Данилюк Світлана Пилипівна

Світлана Пилипівна Данилюк (біл. Святлана Піліпаўна Данілюк; 1939–2003) — білоруська радянська оперна співачка (меццо-сопрано). Народна артистка СРСР (1977).

Данилюк Світлана Пилипівна
Основна інформація
Дата народження	25 вересня 1939(1939-09-25)
Місце народження	Київ, Українська РСР, СРСР
Дата смерті	8 серпня 2003(2003-08-08) (63 роки)
Місце смерті	Мінськ, Білорусь
Поховання	Східне кладовище
Громадянство	СРСР  Білорусь
Професії	оперна співачка
Освіта	Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Співацький голос	мецо-сопрано
Інструменти	вокал[d]
Заклад	Національний академічний Великий театр опери та балету Республіки Білорусь і Білоруська державна філармонія
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Данилюк.

Біографія

Світлана Данилюк народилася 25 вересня 1939 року в Києві.

Після закінчення семирічки навчалася в Київському кінотехнікумі на відділенні обладнання та експлуатації кіноустановок, де була найактивнішою учасницею самодіяльної студії^[1].

У 1963 році закінчила Київську консерваторію (клас З. М. Гайдай)^[2], після закінчення якої одержала запрошення і стала солісткою Пермського академічного театру опери та балету імені П. В. Чайковського, З 1966 року — солістка Білоруського театру опери і балету в Мінську. З 1986 року — Білоруської філармонії^[3].

У 1973 році стажувалася у театрі «Ла Скала» (Мілан) під керівництвом маестро Каррозіні та Пастуріно.

Виступала з камерними програмами, виконувала альтові партії у великих вокально-симфонічних творах («Страсті за Матфеєм» В. С. Баха, 9-я симфонія Л. Бетховена, Реквієм Дж. Верді, «Stabat Mater» Дж. Перголезі, «Олександр Невський» Сергія Прокоф'єва та ін.), твори російських, білоруських, українських, західних композиторів, романси^[4].

Гастролювала по СРСР і за кордоном (Болгарія, Угорщина, Польща, Франція)^[5]. У Москві записала три диска-гіганта на фірмі «Мелодія».

Світлана Пилипівна Данилюк померла 8 серпня 2003 року від холециститу. Похована в Мінську на Східному кладовищі.

Звання та нагороди

• 2-я премія Всесоюзного конкурсу вокалістів ім. М. В. Глінки (1965)
• Диплом Міжнародного конкурсу ім. Чайковського (1966)
• Заслужена артистка Білоруської РСР (1968)
• Народна артистка Білоруської РСР (1971)
• Народна артистка СРСР (1977)
• Медаль Франциска Скорини (1999).

Оперні партії

• «Хованщина» М. П. Мусоргського — Марфа
• «Борис Годунов» М. П. Мусоргського — Марина Мнішек
• «Царська наречена» Н. А. Римського-Корсакова — Любаша
• «Князь Ігор» А. П. Бородіна — Кончаківна
• «Пікова дама» П. І. Чайковського — Поліна
• «Кармен» Ж. Бізе — Кармен
• «Лоенгрін» Р. Вагнера — Ортруда
• «Аїда» Дж. Верді — Амнеріс
• «Піднята цілина» В. В. Дзержинського — Варюха
• «Олеся» Е. К. Тикоцкого — Олеся
• «Євгеній Онєгін» П. В. Чайковського — Ольга
• «Фауст» Ш. Гуно — Зібель
• «Трубадур» Дж. Верді — Азучена
• «Дон Карлос» Дж. Верді — Еболі
• «Зорька Венера» Ю.Ст. Семеняка — Вероніка
• «Севільський цирульник» Дж. Россіні — Розіна
• «Сільська честь» П. Масканьї — Сантуцца
• «Берестейська фортеця» К.Ст. Молчанова — Маша
• «Сива легенда» Д. Б. Смольського — Любка.