Двозначність

У логіці двозначність або еквівокація («називання двох різних речей одним ім'ям»)^[1] — це неформальна помилка, яка є наслідком використання певного слова/виразу в кількох значеннях під час аргументації.^[2][3]

Це різновид неоднозначності^[en], яка виникає через фразу, що має два чи більше різних значення, а не через граматику чи структуру речення.^[2]

Помилка чотирьох термів

Двозначність у силогізмі (ланцюг міркувань) породжує помилку чотирьох термів (quaternio terminorum). Нижче наведено приклад:

Усі осли [тварини] мають довгі вуха.

Карл — осел [простодушна людина].

Тому у Карла довгі вуха.

Тут двозначне словосполучення — це метафоричне використання слова «осел» для позначення простодушної чи огидної людини замість віслюка.

Помилка Мотта-і-Бейлі

Докладніше: Омана «Мот-і-бейлі»

Двозначність також може використовуватися для об'єднання двох схожих позицій, однієї скромної, яку легко захистити, а іншої — набагато суперечливішої. Сперечальник висуває суперечливу позицію, але коли йому заперечують, вони наполягають на тому, що вони просувають лише більш скромну позицію.

Див. також

• Антанаклаза
• Перифраз
• Етимологічна хиба
• Evasion (ethics)^[en]
• Quaternio terminorum
• Помилкова еквівалентність
• If-by-whiskey^[en]
• Mental reservation^[en]
• Persuasive definition^[en]
• Plausible deniability^[en]
• Неоднозначність
• Принцип вибуху
• Syntactic ambiguity^[en]
• When a white horse is not a horse^[en]