Декомунізація

Методи проведення та заходи з декомунізації в різних країнах суттєво відрізнялися через внутрішні особливості кожної з країн, особливості політичних процесів, відмінностями політичної культури, і, відповідно, різному трактуванні комуністичного режиму: як аморального, кримінального, окупаційного, негуманного, репресивного тощо.

Суттєво відрізнялась і «глибина» декомунізації, наприклад:

в Албанії у сфері державного управління була передбачена можливість звільнення без права поновлення будь-якого співробітника, визнаного винним у підтримці колишнього комуністичного режиму;
у Грузії прийнята в 2011 році «Хартія свободи» не дозволила позбавитись навіть символів та гасел радянської епохи, які і через 4 роки після прийняття «Хартії» зустрічаються як у регіонах, так і в столиці;
у Польщі 126 осіб отримали терміни від 1 до 10 років ув'язнення і лише у липні 2017, під час російсько-української війни, були затверджені заходи щодо позбавлення наслідків тоталітаризму; 2022 року в Польщі було знесено 20 пам'ятників епохи СРСР, це становило третину від запланованої кількості^[1].
у Румунії обмежилися введенням до Конституції статті 40, яка забороняє діяльність політичних партій і організацій, які «своєю метою або діяльністю заважають політичному плюралізмові, верховенству права або виступають проти суверенітету і незалежності Румунської держави»;
у Чехії було засуджено 192 особи у 98 справах;
в Україні з розпаду СРСР у 1991-му році процеси декомунізації впродовж довгого часу були безсистемними і лише після Революції гідності в 2014 році набули масового та системного характеру. При цьому декомунізація стосується лише символів і назв, але жоден співробітник спецслужб СРСР, доносчик із числа громадян України або чекіст не був покараний, багато з них мають державні пенсії та почесні нагороди за видатний успіх у царині геноциду українського народу.

У грудні 2022 року Литва заборонила пропаганду авторитарних і тоталітарних режимів, Сейм Литви схвалив для цього "закон про дерадянізацію"^[2].

Розслідування та обвинувачення:

Камбоджа — Надзвичайні палати в судах Камбоджі^[en]
Чехія — Управління документації та розслідування злочинів комунізму^[en]
Словаччина — Національний інститут пам'яті (Словаччина)^[en]
Естонія — Естонська міжнародна комісія з розслідування злочинів проти людства
Німеччина — Федеральний комісар із записів Штазі^[en]
Індонезія — Уряд нового порядку^[en]
Литва — Литовський центр досліджень геноциду й опору^[en]
Польща — Інститут національної пам'яті — Комісія з розслідування злочинів проти польського народу
Румунія — Інститут досліджень комуністичних злочинів в Румунії^[en]
Угорщина — Інститут історії Угорської революції 1956 року
Україна — Український інститут національної пам'яті

Декомунізація

Методи

Організації

Див. також

Примітки

Посилання

Wikiwand - on