Делькю-Охотська

Делькю-Охотська (у верхів'ях Делькю) — річка в Росії, що тече по території Охотського району Хабаровського краю^[1]. У верхів'ях в результаті біфуркації у точки з координатами 62.13° пн. ш. 141.56° сх. д. / 62.13; 141.56 від Делькю має відокремлення Делькю-Куйдусунська, що несе води до Північного Льодовитого океану. Основне річище далі має назву Делькю-Охотська і несе води до Тихого океану^[2][3].

Делькю-Охотська
60°59′07″ пн. ш. 142°42′44″ сх. д.
Витік	Берилл
• координати	62°22′33″ пн. ш. 141°16′19″ сх. д.
Гирло	Охота
• координати	60°59′07″ пн. ш. 142°42′44″ сх. д.
Країни:	Росія
Регіон	Хабаровський край Охотський район
Довжина	221 км
Площа басейну:	6410

Походження назви

Походить від евенкійського слова «Дель-кю», яке перекладається як «штани». Походження назви може бути пов'язано з біфуркацією річки^[4].

Фізико-географічна характеристика

Рельєф і гідрографія річки

Бере початок на південних схилах гори Берилл у льодовика Надія. Тече з півночі на південь між Охотським та Юдомським хребтами. Перед впадінням в Охоту різко повертає на схід. Довжина річки - 221 км, площа її сточища - 6410 км²^[5].

Притоки

Впадає декілька річок, найбільші з них — праві притоки Нетер та Турта^[5].

Туристичне значення

Річка є надзвичайно складним маршрутом для сплаву V категорії складності^[6], у верхів'ях та середній течії річки спостерігаються полій, перекати, притиски, завали та мілководдя^[7][2]. Влітку 2016 експедиція, під егідою Російського союзу рятувальників та Російського географічного товариства^[2], пройшла шлях від Тихого до Північного Льодовитого океану внутрішніми водними шляхами (в тому числі по річці Делькю), дослідивши існування річкового шляху між океанами^[3].