Демченко Трохим Назарович

Трохим Назарович Де́мченко (нар. 17 серпня 1912, Міські Млини — пом. 29 квітня 1985, Опішня) — український радянський майстер художньої кераміки; член Спілки художників України з 1971 року.

Демченко Трохим Назарович
Народився	4 (17) серпня 1912  Хутір Зайці Міськомлинянської селищної ради
Помер	30 квітня 1985(1985-04-30) (72 роки)  Опішня, Зіньківський район, Полтавська область, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР
Діяльність	гончар
Відомі учні	Білик-Пошивайло Анастасія Савівна
Заклад	Завод «Художній керамік»
Учасник	німецько-радянська війна
Членство	Національна спілка художників України
Військове звання	Молодший лейтенант
Партія	ВКП(б)
Діти	Софія (1934 р.), Борис (1937 р.), Володимир (1945 р.)
Нагороди	Медаль "За відвагу" 06.08.1946

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Демченко.

Біографія

Народився 4 [17] серпня 1912(19120817) рокі в селі Міських Млинах (тепер Полтавський район Полтавської області, Україна). Батько, Назар Матвійович, виготовляв горщики, глечики, макітри, тикви, зооморфний посуд. Помер рано, залишивши сиротами шестеро дітей. Старший брат Трохима Демченка — Андрій, теж гончарював. Створював посуд великого розміру, дитячу іграшку, димоходні труби. Інші брати, Іван та Григорій, виготовляли теракотові та полив'яні вироби. Ремесла брати навчилися в односельців та у відомого на той час гончаря Миколи Павловича Черкаса. Впродовж 1928–1930 років навчався у Опішнянській керамічній промисловій школі ; впродовж 1936–1938 років — у Опішнянській школі майстрів художньої кераміки. З 1938 року працював у промислово-коопераційних артілях «Червоний гончар» і «Художій керамік» (згодом завод; Опішня). Член ВКП(б) з 1939 року. Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений медалями «За перемогу над Німеччиною» (29 грудня 1945) та «За відвагу» (6 серпня 1946)^[1]. Помер в Опішні 29 квітня 1985 року.

Творчість

Виготовляв традиційні опішнянські гончарні вироби: посуд, куманці, барила, барильця, посудини для напоїв, дитячі іграшки, а також тематичні вази та скульптури, характерні для мистецтва радянського періоду. Твори декорував яскравим розписом і ліпленням. Серед робіт:

• «Баран» (1937);
• «Бичок» (1961);
• «Олень» (1971);
• «Лев» (1971);

іграшки

• «Баранчики» (1957);
• «Індик» (1958);
• «Вершник» (1968).

Окремі вироби присвячені ювілейним датам, діячам української культури і науки:

• Тарасові Шевченкові (1960; 1978);
• Григорію Сковороді (1972);
• Панасу Мирному (1974);
• Давиду Ґурамішвілі (1974);
• Миколі Гоголю (1983).

Брав участь у обласних, всесоюзних, міжнародних мистецьких виставках з 1935 року.

Автор низки статей про митців у місцевій періодиці.

Окремі роботи зберігаються у музеях Києва (зокрема у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва, Дніпра, Канева, Опішні, Полтави, Харкова, Москви.