Детюк Сергій Володимирович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Детюк.

Сергій Володимирович Детюк (нар. 26 квітня 1973, Павлоград, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР) — український кіно-, теле- та театральний актор. Заслужений артист України (2025)^[1].

Детюк Сергій Володимирович
Зображення
Народився	26 квітня 1973(1973-04-26) (52 роки)  Павлоград, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР
Національність	українець
Громадянство	УРСР  Україна
Діяльність	актор
Alma mater	Дніпропетровське театральне училище (1996) і Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Роки діяльності	1996 — донині
Дружина	Ольга Максимішина
Діти	Іван Детюк, Анна Детюк
Нагороди та премії
Заслужений артист України

Життєпис

Сергій Детюк народився 26 квітня 1973 року в Павлограді. Закінчив у 1996 році акторське відділення Дніпропетровського державного театрального училища. Після закінчення навчання — актор Чернігівського обласного молодіжного театру в 1996-1999 роках.

З 1999 по 2013 роки Сергій Детюк працював актором Дніпропетровського академічного обласного українського молодіжного театру.

У 2007 — 2008 роках — актор Дніпропетровського академічного українського музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка.

З 2007 по 2012 роки працював актором Запорізького муніципального театру-лабораторії «VIE».

Закінчив кафедру організації театральної справи Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого.

З 2013 по 2021 роки актор Київського театру драми та комедії на лівому березі Дніпра.

З 2021 року актор Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки.

Особисте життя

Сергій Детюк одружений з акторкою Ольгою Максимишин.

Доробок

Ролі у театрі

Театр драми і комедії на лівому березі Дніпра

• 2018 — Дені Дідро — «Гульвіса» за п'єсою «Le Libertin» Еріка-Емманюеля Шмітта^[2]
• 2018 — Андрій Карпович — «Брехня» за п'єсою Володимира Винниченка^[3]
• 2017 — Месьє Аміль — «Життя попереду» за романом Ромена Ґарі
• 2015 — Ларрі — «Близькість» Патріка Марбера^[4]
• 2015 — Олег — «20 років без повітря» за п'єсою Ганни Яблонської «Язичники»^[5]
• 2014 — Петро Максимович — «Радість сердечна, або Кепка з карасями» за оповіданнями Юрія Коваля^[6]
• 2014 — Бертран — «Корсиканка» Іржі Губача^[7]
• 2014 — Бахчеєв — «Опискин. Фома!» Федора Достоєвського
• 2014 — Явір — «Даринка, Гриць та Нечиста сила» Вадима Бойка

Театр Сузір'я

• 2017 — Лікар Штоль — «Нетутешній» за п'єсою Карла Ветлінґера «Чи відомий вам Чумацький шлях»^[8]

Запорізький театр-лабораторія «VIE»

• 2010 — Фелікс — «Сич і Кішечка» Білла Маноффа^[9]
• 2009 — Чоловік — «Все, нарешті» Петера Турріні
• 2008 — Бомбіла — «Рейс 1999 або Карма успішності» Леоніда Андронова^[10]
• 2008 — Володимир — «Годо приходить» Алана Тітлі^[11]

Дніпровський академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка

• 2008 — Бертрам — «Все добре, що кінчається гаразд» Вільяма Шекспіра
• 2008 — Михайло — «Земля» Ольги Кобилянської

Дніпропетровський академічний обласний український молодіжний театр

• 2013 — Християн-Теодор — «Тінь» Євгена Шварца
• 2006 — Джордж Пігден — «№13 або божевільна ніч Джорджа Пігдена» Рея Куні
• 2005 — Саша — «Квітень в новорічну ніч»
• 2004 — Відьма — «Івасик Телесик», народна казка
• 2004 — Джек-Бойовий коник — «Тринадцята зірка» Віктора Ольшанського
• 2003 — Мікеле — «Філумена Мартурано» Едуардо Де Філіппо
• 2003 — Кіт Філофей — «Геть! Або історії кота Філофея» Валерія Зиміна
• 2002 — Датан — «Мойсей» Івана Франка

Чернігівський обласний молодіжний театр

• 1999 — Кавалер — «Трактирниця» Карла Ґольдоні
• 1999 — Брандахлистова — «Смерть Тарєлкіна» Олександра Сухово-Кобиліна
• 1998 — Леандро — «Любов до трьох апельсинів» Леоніда Філатова
• 1998 — Верблюд — «Ганчір'яна лялька» Вільяма Ґібсона
• 1998 — Лаерт — «Гамлет» Вільяма Шекспіра
• 1997 — Петя Трофімов — «Вишневий сад» Антона Чехова
• 1997 — Тіберій — «Зачароване коло» Миколи Гоголя
• 1997 — Стів — «Трамвай «Бажання» Теннессі Вільямса
• 1996 — Граф Альмавіва — «Севільський цирульник» П'єра Бомарше
• 1996 — Служитель бібліотеки / боксер / німецький солдат / поліціянт — «Неймовірний ілюзіон Ерні» Алана Ейкборна^[12]
• 1996 — Сільва — «Старший син» Олександра Вапилова

Фільмографія

Рік		Українська назва	Оригінальна назва	Роль
2019	ф	Іловайськ 2014. Батальйон Донбас	Beshoot	учитель
2019	ф	Танк		Рівний, молодший брат
2019	с	Мама моєї доньки	Мама моей дочери	лікар акушер-гінеколог
2019	с	Я тебе знайду	Я тебя найду	епізодична роль
2019	с	Сонячний листопад	Солнечный ноябрь
2018	с	Сліди в минуле	Следы в прошлое	епізодична роль
2018	с	Доглядальниця	Сиделка	епізодична роль
2018	с	Рідна кров	Родная кровь	Валентин
2018	с	За законами воєнного часу-2	По законам военного времени-2	епізодична роль
2018	с	Пес-4	Пёс-4	свідок
2018	с	Опер за викликом	Опер по вызову	бомж
2018	с	На самій межі	На самой грани	епізодична роль
2018	с	Хто ти?	Кто ты?	епізодична роль
2018	с	Повернення до себе	Возвращение к себе	епізодична роль
2017	с	Той, хто не спить	Тот, кто не спит	Савушкін
2017	с	Що робить твоя дружина?	Что делает твоя жена?	скульптор
2017	с	Свєтка	Светка	Олександрович
2017	с	Веселка в небі	Радуга в небе	робітник
2017	с	Невиправні	Неисправимые	звукорежисер
2017	с	Ментівські війни. Одеса	Ментовские войны. Одесса	«Сєрий»
2017	с	Лінія світла	Линия света	епізодична роль
2017	с	Клянусь кохати тебе вічно	Клянусь любить тебя вечно	ювелір
2017	с	Догори дриґом	Вверх тормашками	епізодична роль
2017	с	Акторка	Артистка	епізодична роль
2016	с	Село на мільйон		епізодична роль
2016	с	Пес-2	Пёс-2	інформатор
2016	с	Центральна лікарня	Центральная больница	Семен Кузьмін, пацієнт
2016	с	Мереживо долі	Нити судьбы	епізодична роль
2016	с	На лінії життя	На линии жизни	Дорошин
2016	с	Недотуркані	Депутатики	епізодична роль
2016	ф	8 кращих побачень	8 лучших свиданий	епізодична роль
2014	с	Брат за брата-3	Брат за брата-3	Паштет
2014	с	Будинок з ліліями	Дом с лилиями	нотаріус
2014	с	Пляж	Пляж	Чекмарьов / Марченко
2015	с	Щоб побачити веселку	Чтобы увидеть радугу	Хриплий
2013	с	Шулер	Шулер	харківчанин
2012	с	Пристрасті за Чапаєм	Страсти по Чапаю	Сидоров
2010—2013	с	Єфросинія	Ефросинья	Сєня
2009	ф	Мелодія для катеринки	Мелодия для шарманки	міліціонер
2009	с	Розлучниця	Розлучница	епізодична роль
2009	с	Легенди зачарованого кохання	Легенды колдовской любви	епізодична роль
2006	с	Дякую тобі за все-2	За всё тебя благодарю-2	охоронець
2006	с	Дев'ять життів Нестора Махна	Девять жизней Нестора Махно	епізодична роль

Премії

• 2011 — Міжнародний фестиваль «Homo Ludens» (м. Миколаїв) — «Найкраща чоловіча роль» за моновиставу «Все, нарешті» Петера Турріні;
• 2011 — Міжнародний фестиваль «Арт-Окраїна» (м. Санкт-Петербург) — «Найкраща чоловіча роль» за моновиставу «Все, нарешті» Петера Турріні;
• 2011 — Міжнародний фестиваль «Мельпомена Таврії» (м. Херсон) — «Найкраща чоловіча роль» за моновиставу «Все, нарешті» Петера Турріні^[13][14];
• 2009 — Всеукраїнський фестиваль недержавних театрів «Курбалесія» — «Найкращий актор фестивалю» за моновиставу «Все, нарешті» Петера Турріні;
• 2008 — Вища театральна нагорода Придніпров'я «Надія Січеславни» у номінації «Найкраща чоловіча роль» за роль Бомбіли у виставі «Рейс 1999 або Карма успішності» Леоніда Андронова;
• 2006 — Вища театральна нагорода Придніпров'я «Надія Січеславни» у номінації «Найкраща чоловіча роль другого плану» і Гран-прі за високий професіоналізм та майстерність у створенні характеру англійського джентльмена в екстремальних обставинах за роль Джорджа Пігдена у виставі «№13 або божевільна ніч Джорджа Пігдена» Рея Куні;
• 2003 — Вища театральна нагорода Придніпров'я «Надія Січеславни» у номінації «Найкраща чоловіча роль другого плану» за роль Мікеле у виставі «Філумена Мартурано» Едуардо Де Філіппо;