Дехтярьова Зінаїда Миколаївна

Зінаїда Миколаївна Дехтярьова (30 жовтня 1927, Одеса, УРСР, СРСР — 19 липня 2004, Львів, Україна) — радянська і українська акторка театру і кіно. Народна артистка Української РСР (1968). Лауреатка Державної премії імені Т. Г. Шевченка (1996).

Зінаїда Дехтярьова
Народилася	30 жовтня 1927(1927-10-30) Одеса, Українська СРР, СРСР
Померла	19 липня 2004(2004-07-19) (76 років) Львів, Україна
Поховання	Личаківський цвинтар[1]
Громадянство	СРСР  Україна
Діяльність	акторка
Заклад	Одеський академічний театр музичної комедії імені М. Водяного
Чоловік	Ротенштейн Анатолій Олександрович
IMDb	nm0215249
Нагороди та премії

Життєпис

У 1950 році закінчила Одеське музичне училище.

У 1950—1954 роках — акторка Львівського театру музичної комедії, у 1954—2004 роках — акторка Львівського Російського драматичного театру Прикарпатського військового округу. У кіно — з 1959 року.

Померла після важкої хвороби 19 липня 2004 року, у віці 76 років. Похована у Львові на Личаківському цвинтарі (поле 11), поруч з чоловіком, Ротенштейном Анатолієм Олександровичем (1926—1990).

Творчість

Театральні ролі

• Медея («Медея» Ж. Ануя);
• Емма («Берег» В. Бондарева);
• Ліка («Мій бідний Марат» О. Арбузова);
• Валька («Іркутська історія» О. Арбузова);
• Надія («Останні» М. Горького);
• Аріадна («Комедія помилок» В. Шекспіра);
• Ніла Сніжко («Барабанщиця» А. Салинського);
• Марія («Марія» А. Салинського);
• Калугіна («Товариші по службі» Е. Брагінського, Е. Рязанова);
• Тугіна («Остання жертва» О. Островського);
• Ханума («Ханума» А. Цагарелі);
• Кручиніна («Без вини винуваті» О. Островського);
• Марія Стюарт та Єлизавета Англійська («Віват, Королева!» Р. Болта);
• Комариха («Весілля в Малинівці» Л. Юхвида);
• Елиза Дуліттл («Пигмалион» Б. Шоу);
• Бабуся («Вісім кохаючих жінок» Р. Тома);
• Люся («Доросла дочка молодої людини» В. Славкіна, реж. Р. Виктюк);
• Альдонса («Людина з Ламанчі» Д. Вассермана);
• «В добрий час!» В. Розова;
• «Мораль пані Дульської» Г. Запольської;
• «Любов Ярова» К. Треньова;
• «Ліс» О. Островського.

Фільмографія

• «Солдатка» (1959, Ірина Гайова);
• «Явдоха Павлівна» (1966, Явдоха);
• «Між високими хлібами» (1970);
• «За твою долю» (1972);
• «До останньої хвилини» (1973);
• «Кожен день життя» (1973);
• «Рейс перший, рейс останній» (1974);
• «Хлоп'ята їхали на фронт» (1975);
• «Пам'ять землі» (1976);
• «Солдатки» (1977);
• «Шкіра білого ведмедя» (1979);
• «Багряні береги» (1979);
• «Іподром» (1980);
• «Що там, за поворотом?» (1980);
• телепередача, присвячена актрисі (1981, Параска);
• «Весна надії» (1983, Зіна);
• «Навіщо людині крила» (1984);
• «Данило — князь Галицький» (1987);
• «Гріх» (1991);
• Телесеріал «Злочин з багатьма невідомими» (1993, Олімпія Торська) та ін.

Відзнаки, нагороди

• Звання Народної артистки Української РСР (1968)^[2].
• Головний приз за найкращу жіночу роль (кінострічка «За твою долю») на Всесоюзному кінофестивалі в Алма-Аті (1973)^[3].
• Лауреатка Державної премії імені Т. Г. Шевченка (1996) за виконання ролі графині Олімпії Торської у художньому серіалі «Злочин з багатьма невідомими» студії «Укртелефільм»^[4].

Вшанування пам'яті

• 2007: До 80-річчя актриси — документальна телепередача «Зінаїда Дехтярьова» (Львівське телебачення)