Джеймс Вотсон Кронін

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кронін.

Джеймс Вотсон Кронін (англ. James Watson Cronin; 29 вересня 1931, Чикаго, США — 25 серпня 2016) — американський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики за 1980 рік, спільно з Валом Логсденом Фітчем, «за відкриття порушень фундаментальних принципів симетрії у розпаді нейтральних K-мезонів».

Джеймс Вотсон Кронін
James Watson Cronin
Американський фізик, лауреат Нобелівської премії Американський фізик, лауреат Нобелівської премії
Народився	29 вересня 1931(1931-09-29) Чикаго, США
Помер	25 серпня 2016(2016-08-25) (84 роки) Сент-Пол, Міннесота, США
Країна	США
Діяльність	фізик, фізик-ядерник, викладач університету
Alma mater	Чиказький університет
Галузь	ядерна фізика[1]
Заклад	Чиказький університет, Принстонський університет
Науковий керівник	Семюель Кінг Еллісон
Членство	Лондонське королівське товариство Національна академія дей-Лінчей Національна академія наук США Американська академія мистецтв і наук Російська академія наук Американське фізичне товариство[2] Всесвітня академія наук[3] Словенська академія наук та мистецтв Istituto Veneto di Scienze, Lettere ed Artid
Відомий завдяки:	відкриття порушень фундаментальних принципів симетрії у розпаді нейтральних K-мезонів
Нагороди	Нобелівська премія з фізики (1980) Національна наукова медаль США (1999)
Джеймс Вотсон Кронін у Вікісховищі

Біографія

Кронін закінчив у 1951 Південний методистський університет і продовжив освіту в Чиказькому університеті, де в 1955 отримав ступінь доктора філософії. Після цього він працював у Брукхевенській національній лабораторії. З 1958 по 1971 працював у Принстонському університеті, після чого став професором в університеті Чикаго.

Кронін працював над розпадом гіперонів і виробництвом мюонів. Він визначив повний ефективний перетин розсіювання півоній на протонах і вдосконалив іскрову камеру, яку він першим з фізиків став застосовувати для реєстрації частинок за фотографіями іскор.

Працював у галузі фізики елементарних частинок над ефектом Кроніна.

У 1980 отримав, спільно з Валом Фітчем, Нобелівську премію з фізики.