Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Джованна Раллі

італійська акторка З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Джованна Раллі
Remove ads

Джованна Раллі (італ. Giovanna Ralli; 2 січня 1935(19350102), Рим, Італія) італійська кіноакторка.

Коротка інформація Джованна Раллі, італ. Giovanna Ralli ...
Remove ads

Біографія

Узагальнити
Перспектива

Народилася 2 січня (за іншими даними 26 березня) 1935 року у Римі, провінція Лаціо, Італія. Дебютувала у кіно в семирічному віці — у фільмах Джорджо Біанчі «La maestrina» (1942) і Вітторіо Де Сіка «Діти дивляться на нас» (1943). У 1950 році зіграла епізодичну роль у драмі Альберто Латтуада і Федеріко Фелліні «Вогні вар'єте». Продовжувала грати другорядні ролі молоденьких дівчат у фільмах Луїджі Дзампи «Панове, у вагон» (1951), Альберто Латтуади «Вовк» (1953), Альдо Фабріцціо, Джанні Франколіні та інших.

У 1955 році виконала роль Мафальди в екранізації роману Васко Пратоліні «Дівчина з Сан-Фредіано» (реж. Валеріо Дзурліні), у 1959 році Ольгу у фільмі Роберто Росселліні «Генерал Делла Ровере».

Популярність до актриси прийшла в 60-ті роки, Джованна Раллі стає однією з найпопулярніших кінодів на ціле десятиліття. Серед найкращих ролей Раллі — Есперо Білі у кінодрамі Роберто Росселліні «У Римі була ніч» (1960), фільм отримав нагороду Премія «Золоті ворота» кінофестивалі у Сан-Франциско. Також знялася у фільмі Паоло Спінола «La fuga» (1964), фільм отримав нагороду Премія «Срібна стрічка» у 1966 році. Найпомітнішими в ці роки стали ролі: Анна у трилері Енцо Кастеллані «Холодні очі страху» (1971), Еліде Катеначчі у стрічці Етторе Скола «Ми так любили одне одного» (1974 року, Премія «Срібна стрічка», 1975). Після 1977 у Джованни Раллі була п'ятнадцятирічна перерва у кінокар'єрі. Лише на початку 1980-х актриса на деякий час повернулася на великий екран у картині Луїджі Маньї «Arrivano i bersaglieri» (1980) і комедії Серджо Корбуччі «Під вечір» (1981).

З 1991 року Джованна Ралі відновила активну роботу у кіно і на телебаченні. З пізніх робіт виділяються роль Франки Малорні у фільмі Карло Ванзіна «Обід у неділю» (2003), що номінувався на Премію «Срібна стрічка».

Remove ads

Фільмографія

  • 1991 — Під вечір
  • 1975 Під яким ти знаком?
  • 1974 — Поліція просить допомоги
  • 1974 «Ми так любили одне одного» / (C'eravamo tanto amati) Еліде Катеначчі
  • 1971 — Холодні очі страху
  • 1970 — Пушка для Кордоба
  • 1969 — Невидима жінка
  • 1968 — Смертельна помилка
  • 1968 — Найманець
  • 1966 — Що ти робив на війні, тато?
  • 1964 — Гірке життя
  • 1963 — Ліола
  • 1963 — Кармен 63
  • 1961 — Хай живе Італія!
  • 1961 — Горацій 62
  • 1960 — У Римі була ніч
  • 1959 «Генерал Делла Ровере» / (Il generale Della Rovere) Ольга
  • 1959 «Злодії» / (I ladri)) Магдалена Сконьямільо
  • 1958 — Переможений переможець
  • 1955 — Три злодія
  • 1955 — Римські оповідання
  • 1955 — Дівчата з міжміського
  • 1955 «Герой нашого часу» / (Un eroe dei nostri tempi) Марчелла
  • 1954 — Мадам дю Баррі
  • 1954 — Дівчата з Сан-Фредіано
  • 1953 — Кохання у місті
  • 1953 — Корабель проклятих жінок
  • 1953 — Вілла Боргезе
  • 1950 «Вогні вар'єте»
  • 1944 «Діти дивляться на нас»
Remove ads

Нагороди та номінації

  • Премія «Золоті ворота», Сан-Франциско 1960
  • Премія «Срібна стрічка», 1966, 1975, Італія
  • Премія «Золотий орел», 1967, США
  • Міжнародна премія «Флайяно», 1993
  • Орден «Великий офіцер ордена „За заслуги перед Італійською Республікою“»
  • 2003  Командор Ордена «Командор ордена „За заслуги перед Італійською Республікою“», 1995

Примітки

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads