Ми так любили одне одного

«Ми так любили одне одного» (італ. C'eravamo tanto amati) — італійський драматичний фільм 1974 року режисера Етторе Скола. У фільмі відображені майже 30 років італійської історії та ряд кінематографічних ідей з пошани до італійських кінорежисерів Вітторіо Де Сіка, Федеріко Фелліні, Мікеланджело Антоніоні, Роберто Росселліні і французького режисера Алена Рене. Фільм здобув ряд призів на міжнародних кінофестивалях і згодом був внесений до списку 100 італійських фільмів, які потрібно зберегти, від післявоєнних до вісімдесятих років.

Ми так любили одне одного
італ. C'eravamo tanto amati
Жанр	драма, кінокомедія
Режисер	Етторе Скола
Продюсер	Піо Анджелетті Адріано де Мікелі
Сценарист	Age & Scarpelli Етторе Скола
У головних ролях	Ніно Манфреді Вітторіо Гассман Стефанія Сандреллі Стефано Сатта Фльорес
Оператор	Клаудіо Чірілльо
Композитор	Армандо Тровайолі
Художник	Лучано Річчеріd
Кінокомпанія	Deantir Delta
Тривалість	120 хв.
Мова	італійська
Країна	Італія
Рік	1974
Касові збори	29 371 350 $
IMDb	ID 0075793
Рейтинг	IMDb:

Фільм присвячений Вітторіо Де Сіка, який помер у час створення фільму.

Сюжет

У фільмі показана 30-ти літня історія про трьох товаришів Антоніо (Ніно Манфреді), Джанні (Вітторіо Гасман) і Нікола (Стефано Сатта Фльорес), які познайомилися і зблизилися у партизанському загоні під час Другої світової війни. Після війни їх шляхи розійшлися, Нікола живе в Ночера-Інферіоре (Південна Італія), Антоніо в Римі і Джанні в Павії. Єдине, що їх пов'язує тепер, це любов до Лючії (Стефанія Сандреллі), в яку вони по черзі закохуються. Та хто буде тим, з ким вона пов'яже своє життя. Чи вдасться їм — колишнім друзям і Лючії зберегти любов, яка колись об'єднувала їхні серця.

Ролі виконують

• Ніно Манфреді — Антоніо
• Вітторіо Гассман — Джанні Перего
• Стефанія Сандреллі — Лючана Дзанон
• Стефано Сатта Фльорес^[it] — Нікола Ралюмбо
• Джованна Раллі — Еліде Катеначчі, дружина Джанні
• Альдо Фабріці — Ромольо Катеначчі, батько Еліде

Нагороди

• 1974 Премія «Золотий глобус» Асоціації іноземної преси в Італії^[it]:
  • за найкраще одкровення чоловічої ролі ^[it] — Стефано Сатта Фльорес
• 1975 Премія «Срібна стрічка» Італійського національного синдикату кіножурналістів:
  • найкращому акторові другого плану^[it] — Альдо Фабріці
  • за найкращу жіночу роль другого плану^[it] — Джованна Раллі
  • за найкращий сценарій^[it] — Агеноре Інкроччі^[it], Фуріо Скрапеллі^[it], Етторе Скола
• 1975 Премія «Золотий кубок», (Італія):
  • найкращому режисерові — Етторе Скола
  • найкращій акторці^[it] — Стефанія Сандреллі
• 1977 Національна кінопремія Франції Сезар :
  • найкращий фільм іноземною мовою — Етторе Скола