Джованні Бенедетто Кастільйоне

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кастільйоне.

Джованні Бенедетто Кастільйоне (італ. Castiglione Giovanni Benedetto; хрестини 23 березня 1609, Генуя — 1664, Мантуя) — італійський художник, представник генуезької школи живопису доби бароко. Відомий гравер, віднайшов нову техніку-монотипію.

Джованні Бенедетто Кастільйоне
Castiglione Giovanni Benedetto
«Створення Адама», монотипія Дж. Б. Кастільйоне.
При народженні	Джованні Бенедетто Кастільйоне
Народження	березень 1609 Генуя
Смерть	1664(1664)
	Мантуя
Національність	італієць
Країна	Італія
Жанр	історичні, біблійні теми, натюрморти, портрети
Діяльність	художник, рисувальник, художник-гравер
Напрямок	бароко
Покровитель	Карл I Гонзага-Неверський
Твори	The Meeting between Abraham and Melchizedekd, Christ Driving the Money Changers from the Templed, The Adoration of the Shepherdsd, In Front of Noah's Ark (Dresden)d, The sorceress Circed, Nativityd і Sacrifice of Noahd
Роботи в колекції	Штедель, Музей Прадо, Естонський художній музей, Художній інститут Чикаго, Фінська національна галерея, Оклендська галерея мистецтвd, Музей Гетті, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Національна галерея Канади, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Музей мистецтва Метрополітен[1], Музей Плантен-Моретуса, Musei di Strada Nuovad, Національна галерея Ірландії, Альбертіна, Державний музей мистецтв, Міннеаполіський інститут мистецтва, Ермітаж, Музей історії мистецтв, Музей образотворчих мистецтв, Денверський художній музей, Баварські державні колекції картин, Королівські музеї витончених мистецтв[2], Національний музей образотворчого мистецтва[3], Ackland Art Museumd[4], Музей образотворчих мистецтв, Музей Фіцвільяма, Державні художні зібрання Дрездена, Клівлендський музей мистецтв, Музей фюрера, Берлінська картинна галерея, Picker Art Galleryd, Музей Фабра, Barber Institute of Fine Artsd, paintings collection of Musée des beaux-arts de Chartresd[5], Національна галерея Шотландії, Whitworth Art Galleryd, Реннський музей образотворчого мистецтва, New York Public Library Print Collectiond[6], Музей Бойманса - ван Бенінгена[7], Musée Antoine-Lécuyerd, Musea Brugged[8], Палаццо Бьянко, Палаццо Россо, Дрезденська картинна галерея, Weston Parkd, Herzogliches Museum Gothad і Музей Польді-Пеццолі
Джованні Бенедетто Кастільйоне у Вікісховищі

Біографія

Народився в Генуї. Це італійське місто підтримувало тісні торговельні і мистецькі зв'язки з католицькою Фландрією. А деякі майстри Фландрії роками працювали у Генуї, серед них Рубенс, Ван Дейк та інші.

Тривалий час рік народження майстра був невідомий і його визначали як період між 1600—1610 роками. В архіві було знайдене свідчення, що майбутнього художника хрестили 23 березня 1609 року.^[9]

Вчителями Кастільйоне називають Паджі і Джованні Андреа де Феррарі.^[10] Але справжній і могутній вплив на художню манеру Кастільйоне мали твори майстрів Фландрії з їхнім любовним відображенням натюрмортів і тварин.^[10] Кастільйоне вдало продовжив тему-традицію пасторалі (античні свята і веселощі на тлі штучно доброзичливої природи), що йшла ще від венеційця Бассано. В 18 столітті цю тему в живопису і офорті продовжать французькі митці, особливо Жан-Оноре Фрагонар.^[11]

Мандрував по Італії. Практично десять років працював у Римі (з 1634 до 1645) разом із братом Сальваторе та його сином Франсіско Бенедиктом, що працювали помічниками в його майстерні. Мешкав в приході римської церкви Сант Андреа делле Фратте. 1634 року був обраний членом римської академії Сан Лука. Він покинув Рим і знову повернувся туди 1647 року, де працював до 1651 року, коли отримав запрошення на працю в місто Мантую при герцогському дворі Карла І.

Працював головним чином у Генуї і Мантуї. Помер 1665 року в Мантуї.^[10]

Кастільйоне-гравер

Художник довго займався графікою. Він виконав близько сімдесяти офортів.^[12] Серед них є теми, які він розробляв в живопису (композиція на тему Діогена, що шукав чесну людину днями з ліхтарем і ніде не знаходив), пасторальні сцени, релігійні композиції (аркуш «Христос воскрешає померлого Лазаря»). В офортах дуже докладно і прискіпливо відтворював різні речі, їхню фактуру, приділяючи багато зусиль відтворенню світлотіні. За старанність в офортах його прозвали другим Рембрандтом. Але порівняння офортів Кастільйоне з офортами Рембрандта доводить, що Кастільйоне не зміг досягти філософської глибини задумів великого голландця. Також порівняння офорта Кастільйоне «Меланхолія» з гравюрою німця Дюрера на цю ж тему теж не на користь італійського майстра. Могутній, творчий дух «Меланхолії» Дюрера (алегорія Творчого натхнення) перебільшує суто декоративні якості офорту Кастільйоне. Це ще одна пастораль майстра без забарвлення меланхолійним настроєм.

• 
  «Філософ Діоген шукає чесну людину»( офорт Кастільйоне.
• 
  «Христос воскрешає померлого Лазаря»( офорт Кастільйоне ).
• 
  Чоловіча голова в арабському вбранні, монотипія Кастільйоне.
• 
  «Меланхолія», офорт Кастільйоне.

Галерея

«Поклоніння пастухів» (1659 рік, Руан)

• 
  Дж. Б. Кастільйоне. «Філософ Діоген шукає чесну людину», Прадо, Мадрид
• 
  «Введення тварин на ковчег Ноя»
• 
  «Вакханалія із сатиром та німфами», Сен-Кантен, Франція.

Живопис майстра, неповний перелік

• «Яків переганяє стада Лавана», 1632, приватн. збірка
• «Вакханалія на тлі римських споруд»
• «І я мешкав в Аркадії» (або «Аркадські пастухи біля поховання»), 1655
• «Вакханалія із сатиром та німфами»
• «Введення тварин на ковчег Ноя», Сен-Кантен, Франція.
• «Філософ Діоген шукає справжню людину», Прадо, Мадрид
• «Зустріч Ісаака і Ревекки», 1640, Ермітаж, Санкт-Петербург
• «Жертвоприношення Ноя», до 1655, Художній музей (Лос-Анжелес)
• «Цирцея», до 1650, Уффіці, Флоренція.
• «Поклоніння пастухів», 1659 рік, Руан, Франція.