Джованні Больдіні

Джованні Больдіні (італ. Giovanni Boldini, 31 грудня 1842, Феррара — 12 січня 1931, Париж) — італійський художник доби декадансу. Малював пейзажі, побутові картини, портрети. Один з найкращий серед відомих портретистів на зламі XIX—XX століть.

Джованні Больдіні
Giovanni Boldini,
Автопортрет, 1892 року
При народженні	Giovanni Boldini
Народження	31 грудня 1842(1842-12-31) Феррара
Смерть	12 січня 1931(1931-01-12) (88 років)
	Париж
Поховання	Феррарський картузіанський монастир
Національність	італієць
Країна	Італія,  Франція
Жанр	живопис
Навчання	Флоренція
Діяльність	художник, візуальний митець
Напрямок	Декаданс
Роки творчості	1863—1930
Покровитель	Diego Martellid
Вплив	Сарджентн, Реалізм Мак'яйолі
Член	Академія витончених мистецтвd
Твори	портрети
Батько	Antonio Boldinid[1]
Мати	Benvenuta Caleffid[1]
У шлюбі з	Emilia Cardonad[2]
Роботи в колекції	Міннеаполіський інститут мистецтва, Національна галерея мистецтв, Музей мистецтва Метрополітен[3], Національна галерея сучасного мистецтва (Рим), Витончено-мистецькі музеї Сан-Франциско, Художній інститут Чикаго, Музей мистецтв Філадельфії, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Інститут мистецтв Кларкаd, Національна галерея, Національна портретна галерея (Лондон), Галерея мистецтв Коркоран, Музей мистецтва Сан-Паулу, Rhode Island School of Design Museumd, Детройтський інститут мистецтв, Музей д'Орсе, Карнавале, Національний музей у Кракові, Gallerie d'Italia – Milanod, Національний музей образотворчого мистецтва[4], Ackland Art Museumd[5], Стара національна галерея, Museo Boldinid, Бленгеймський палац, Frugone Collectiond, Музей Галуста Гюльбенкяна, Galleria d'arte moderna di Milanod, Galleria d'arte modernad, Музей образотворчих мистецтв (Бордо), Musée des Arts Décoratifsd, Pinacoteca metropolitana di Barid, Centro Matteucci, Viareggiod, New York Public Library Print Collectiond[6], Бруклінський музей, Брера, Художній музей Волтерс, Musée de la Vénerie (Senlis)d, Musea Brugged[7], Museum Baron Martind, Музей Каподімонте, Fondation Bembergd і приватна колекціяd
Нагороди
Джованні Больдіні у Вікісховищі

Біографія, ранні роки і художня освіта

Народився в місті Феррара. Походить з родини маловідомого провінційного художника. Був восьмою дитиною в родині, де було тринадцять дітей. Перші художні навички отримав в майстерні батька. З 1858 року почав відвідувати курси живопису у художника Єроніма Доменікіні (1813—1891). Доменікіні брав також замовлення на декоративні стінописи і разом із власним батьком був автором декорації місцевого театра.

Серед перших творів молодого початківця — «Подвір'я родинного будинку», «Автопортрет у шістнадцять років», «Портрет брата Франческо», «Марі Анджеліна», «Вітторе Карлетті».

Флорентійський період

У 1862 році перебрався у Флоренцію заради отримання художньої освіти (керівник — Стівен Уззі, 1822—1901). Вивчав в столиці Тоскани тогочасний реалістичний живопис групи Мак'яйолі. Їх впливи відчутні в пейзажах Больдіні, адже пейзажний жанр переживав справжній, могутній розквіт в XIX столітті. Набула поширення і швидка, ескізна манера живопису, що так протистояла заглаженій і помертвілій манері академізму. Больдіні узяв від академізму високі технічні навички, віртуозне виконання і цікавість до салонного мистецтва, одним зі стовпів якого він і стане сам. Мав великий фінансовий успіх.

Портретист

Худ. Болдіні. Портрет Джона Сарджента, бл. 1890 р. прив. збірка

Джованні Больдіні не став ані пейзажистом, ані прихильником побутового жанру, з якого починав. А після праці в Лондоні, де отримав гучний успіх як портретист, перейшов до створення замовних портретів.

З 1872 року Больдіні перебрався в Париж. Відкрив власну майстерню на авеню Frochol, а згодом перебрався в нову на площі Пігаль. На нього звернув увагу відомий маршан Адольф Гупіль, котрому він постачав власні картини побутового жанру. Джованні Больдіні стає модним і фінансово успішним художником, як і модні в Парижі митці — Маріано Фортуні, Ернест Мейсоньє, Джузеппе де Ніттіс, Джузеппе Паліцці.

Серед його паризьких знайомих і приятелів — син банкіра, аристократ і художник-імпресіоніст Едгар Дега, Едуар Мане, Альфред Сіслей. Але французький імпресіонізм не позначився на художній манері Джованні Болдіні, який в творах ближче до стилістики Джона Сарджента чи Поля Елльо.

Про італійця, що мав успіх в Парижі, не забули і в Римі. Саме йому доручили бути патроном італійського сектора на Всесвітній виставці в Парижі у 1889 року.

Серед нагород художника — Орден Почесного легіону.

Ранішні й побутові твори Больдіні

• 
  Портрет художника Вінченцо Кабіанка в інтер'єрі, 1909 р.
• 
  Джузеппе Аббаті, 1865
• 
  Перехід через вулицю.
• 
  Дієго Мартеллі, 1865

Погрудні портрети

• 
  Портрет графині Мартель де Жанвіль, 1894, музей Карнавале
• 
  Генрі Рошфор, якого портретував в Едуар Мане
• 
  Мадам Ріган з песиком, 1885, приватна збірка
• 
  Вінченцо Кабіанка

Відомі постаті, портретовані Больдіні

• 
  «Анрі де Тулуз - Лотрек», французький художник
• 
  «Ліна Кавальєрі», оперна співачка
• 
  Портрет Джузеппе Верді, італійського композитора, 1886 р.

Салонне мистецтво і злами декадансу

• 
  Мільонерша Едіт Вандербілт, 1900 р
• 
  Оголена натура
• 
  Маркіза Луїза Касаті, кохана Габріеле д'Аннунцио

Графіка Джованні Больдіні

Джованні Больдіні. " Французький художник Поль Елльо у повний зріст ", літографія

• 
  Джованні Больдіні. Теста Бруна, до 1892 р.
• 
  Джованні Больдіні. Портрет невідомого , 1880-і рр.
• 
  Джованні Больдіні. «Франческа де Нотарбартоло Віллароза, віконтеса д'Орсе», 1902 рік, суха голка

Вибрані твори

«Еміліана Конха де Осса», 1901 рік

• Портрет Дієго Мартеллі, 1865, Галерея сучасного мистецтва в палаццо Пітті, Флоренція
• п-т Джузеппе Аббаті, 1865, прив. збірка, Палермо
• п-т Вінченцо Кабьянка, Музей Фатторі
• Гондоли Венеції, прив. збірка
• п-т Мері Донеган, 1869, Віареджо
• п-т Мадам Ріган з песиком, 1885, приватна збірка
• п-т Емілії Конха де Осса, 1888, прив. збірка
• пані в чорному перед портретом Емілії Конха де Осса, 1888, музей Джованні Болдіні, Феррара
• Джоакін Арайо Руано, художник, 1889
• (п-т) Джон Левіс Браун з дружиною та дочкою, 1890, Музей Галуста Гюльбекяна, Лісабон
• (п-т) Анрі де Тулуз — Лотрек, художник, фонд Нортона Саймона, Пассадена, Каліфорнія
• (п-т) Джон С. Сарджент, художник, 1890, прив. збірка
• (п-т) Джовінетта Ерразурі, 1892, прив. збірка
• Емануель Муціо, диригент, 1892, Мілан
• Робер де Монтескьє, 1897, музей д'Орсе, Париж
• Леді Колін Кемпбел, 1897, Національна портретна галерея, Лондон
• Мадам Жорж Гюго з сином, 1898, прив. збірка
• (п-т) Едіт Вандербілт, 1900,
• Ліна Кавальєрі, оперна співачка, 1901, прив. збірка
• Петер Харрісон, 1902, Вашингтон
• п-т Нані Щредер, 1903

Див. також

• Парадний портрет
• Список художників Італії 19 ст.