Джованні Джироламо Савольдо

Джова́нні Джирола́мо Саво́льдо (італ. Giovanni Girolamo Savoldo, бл. 1480(1480) , Брешіа— 1548, Венеція) — італійський художник доби Відродження. Мав впливи художньої манери Лоренцо Лотто та Джорджоне.

Джованні Джироламо Савольдо
італ. Giovanni Girolamo Savoldo
Автопортрет (?)
Народження	1480(1480) Брешія, Італія
Смерть	1548(1548)
	Венеція, Італія
Національність	італієць
Країна	Венеційська республіка
Жанр	побутовий жанр, портрет, релігійний образ
Діяльність	художник
Напрямок	Відродження
Роки творчості	1500 -1547
Вплив	Джорджоне, Лоренцо Лотто
Твори	побутовий жанр, портрет, релігійний образ
Роботи в колекції	Художній інститут Чикаго, Музей Гетті, Національна галерея мистецтв, Музей мистецтва Метрополітен[1], Пінакотека Тозіо-Мартіненго, Національна галерея, Брера, Timken Museum of Artd, Музей мистецтв Філадельфії, Музей історії мистецтв, Музей образотворчих мистецтв, Клівлендський музей мистецтв, Державний музей образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна, Галерея Уффіці, Національна галерея Ірландії, Берлінська картинна галерея, Музей Бойманса - ван Бенінгена і Галерея Академії (Венеція)
Джованні Джироламо Савольдо у Вікісховищі

Життєпис. Початковий період

Точної дати і місяця народження художника не віднайдено. Появу на світ і перші художні навички пов'язують з Ломбардією та містом Брешія. Практично не відомо, де і у кого навчався, а також, якими були перші твори. До первісного періоду творчості відносять працю в містах Парма та Флоренція, а в останньому за 1508 рік знайдений запис про прийняття художника в гільдію художників. Мав вивчати твори Леонардо да Вінчі і Мікеланджело Буонарроті, бо вони були безперечними авторитетами тої доби у Флоренції.

Венеційський період

В Тоскані не втримався і близько 1520 року оселився в Венеції. Практично все життя працював в Венеції, залишаючись надзвичайно індивідуальним митцем, незважаючи на впливи творів Лоренцо Лотто та Джорджоне, особливо в колористичних гаммах власних картин.

В перші роки венеційського періоду не втрачав уваги і цікавості до творів фламандських митців, картини яких так цінували венеційські вельможі через притаманну їм незвичність сюжетів, художню манеру і яскраві, «глибокі» фарби. Про знайомство Савольдо з творами фламандських художників свідчать дві ранні композиції « Спокуси Святого Антонія», де художник досить майстерно поєднав художні знахідки венеційських і фламандських (або німецьких) митців.

Але впливи місцевої художньої школи переважали, перш за все — картини Джорджоне та Лоренцо Лотто. Популярний на той час Джорджоне прищепив венеційським художникам поетичну недомовленість, потяг до своєрідного, місцевого ідеалу краси і до пошуків власних колористичних гам. На якийсь час бути популярним художником в Венеції значило писати картини в стилістиці Джорджоне, що і робили на ранньому етапі Себастьяно дель Пьомбо, Тиціан, Якопо Пальма старший, сам Савольдо.

Венеційці відрізнялися справжнім захопленням тканинами і килимами арабського сходу. Особливим попитом користувались тканини червоних кольорів, а венеційський пурпур став характерною місцевою прикметою. Захоплення тканинами, особливо незвичних кольорів та з ефектами відблисків, було притаманне і Савольдо. Часто головні персонажі його картин виділені в творі саме розкішними шатами екзотичних тканин — біла накидка Марії Магдалини(Національна галерея (Лондон)), «Святий Матвій» (Музей мистецтва Метрополітен, Нью-Йорк), янгол в картині галереї Боргезе, навіть аскет Святий Ієронім в варіанті композиції з Москви.

Міланський період

Джованні Джироламо Савольдо. «Євангеліст Матвій», бл. 1534 р. Музей мистецтва Метрополітен, Нью-Йорк.

«Святі Антоній абат і Павло пустельник», бл. 1515

«Селянин з флейтою»

« Спокуси Святого Антонія», варіант в Сан Дієго, США

За свідоцтвом Паоло Піно художника запросили на працю в Мілан, де той виконав чотири картини. Одна з них — Євангеліст Св. Матвій. Останнє полотно дивує двома центрами освітлення та незвичним освітленням самої фігури Матвія, що пізніше підхоплять Караваджо та його послідовники в XVII столітті.

Останні роки

Ймовірно, останні роки художника пройшли у Венеції, але продовжував працювати і в близьких територіально до неї провінційних містах. 1533 року виконав «Мадонну з чотирма святими» для церкви Санта Марія ін Органо в місті Верона. В 1537—1538 рр. працював в рідній Брешії. До останнього періоду творчості належать незвична за колоритом «Марія Магдалина» та композиції на тему « Поклоніння пастухів».

Серед забутих митців опинились Марко Базаіті, Джорджоне, Лоренцо Лотто. Гірку долю забутих майстрів розділив і Савольдо, точної дати смерті якого не збережено.

Вибрані твори

• «Юнак з флейтою»
• «Свята бесіда»
• «Голгофа», бл. 1515, Монте-Карло.
• «Святі Антоній абат і Павло пустельник», бл. 1515, Галерея Академії, Венеція
• «Св. Ілія пустельник», 1520, Національна галерея мистецтв, Вашингтон
• «Портрет невідомого лицаря», бл. 1525, Національна галерея мистецтв, Вашингтон
• «Мертвий Христосі Йосип Ариматейський», Художній музей, Клівленд
• «Пала ді Сан Доменіко ді Пезаро», бл. 1525, Пінакотека Брера, Мілан
• «Поклоніння пастухів», церква Сан Джоббе, Венеція
• «Смерть Петра Мученика», бл. 1535
• «Лицар в обладунках» (Автопортрет?)
• «Оплакування Христа»
• «Філософ», Музей історії мистецтв, Відень
• «Святий Єронім в пустелі», Національна галерея, Лондон
• «Святий Матвій», 1534, Метрополітен-музей, Нью-Йорк
• «Товія і янгол», Галерея Боргезе, Рим
• «Марія Магдалина», галерея Контіні Бонакоссі, Флоренція
• «Марія Магдалина», Музей Гетті, Каліфорнія
• «Спокуси Святого Антонія», Музей образотворчих мистецтв імені Пушкіна, Москва
• «Спокуси Святого Антонія», варіант в Сан-Дієго, Каліфорнія
• «Марія Магдалина на тлі руїни і порту», Національна галерея, Лондон
• «Селянин з флейтою»
• «Портрет венеційки», 1525, Капітолійські музеї, Рим
• «Преображення Господнє», Галерея Уффіці, Флоренція
• «Лютняр», Лейпцизький університет, Лейпциг
• «Поклоніння пастухів», бл. 1540, Пінакотека Тосіо Монтіненго, Брешія
• «Поклоніння пастухів», бл. 1540, церква Св. Іова, Венеція

Див. також

• Венеційська школа
• Брешианська школа
• Джорджоне
• Лоренцо Лотто