Джон Бердон Сандерсон Голдейн

Джон Бердон Са́ндерсон Го́лдейн (англ. John Burdon Sanderson Haldane; 5 листопада, 1892, Оксфорд — 1 грудня, 1964, Бхубанешвар, Індія) — англійський біолог, член Лондонського королівського товариства (з 1932). Член комуністичної партії Великої Британії з 1942 року. З 1933 року був професором Лондонського університету. У 1942 році Академія наук СРСР вибрала Голдейна своїм почесним членом. Джон Голдейн обґрунтував теорію родинного добору.

Джон Бердон Сандерсон Голдейн
англ. John Burdon Sanderson Haldane
Народився	5 листопада 1892(1892-11-05)[1][2][…]  Оксфорд
Помер	1 грудня 1964(1964-12-01)[3][1][…] (72 роки)  Бхубанешвар, Індія ·злоякісна пухлина
Місце проживання	Сомюр
Країна	Велика Британія  Індія
Діяльність	біолог, генетик, фізіолог, біохімік, викладач університету, філософ
Alma mater	Dragon Schoold Університет Оксфорда
Галузь	біологія
Заклад	Університетський коледж Лондона
Науковий керівник	Фредерик Гоуленд Гопкінс
Вчителі	Фредерик Гоуленд Гопкінс
Відомі учні	John Maynard Smithd
Аспіранти, докторанти	John Maynard Smithd[4] Dronamraju Krishna Raod[4]
Членство	Лондонське королівське товариство Академія наук НДР Леопольдина Академія наук СРСР Лондонське Ліннеївське товариство Російська академія наук Національна академія наук США
Війна	Перша світова війна
Військове звання	капітан
Батько	Джон Скотт Голдейн[5]
Мати	Louisa Kathleen Trotterd[6][5]
Брати, сестри	Наомі Мітчісон[5]
У шлюбі з	Charlotte Haldaned[5] Helen Spurwayd
Нагороди	почесний доктор Гронінгенського університетуd Медаль Бейлі (1913) Круніанська лекціяd (1946) doctor honoris causa from the University of Parisd (1947) Медаль Дарвіна-Воллеса (1958) honorary doctor of the University of Poitiersd (1958) Kimber Genetics Awardd (1961)
Джон Бердон Сандерсон Голдейн у Вікісховищі

Біографія

Народився в сім'ї фізіолога й викладача Оксфордського університету Джона Скотта Голдейна. Навчався в Оксфордському університеті, який закінчив 1914 року. У 1914—1918 роках служив в армії під час Першої світової війни.

У 1923—1933 роках Голдейн викладав у Оксфордському університеті. Паралельно з 1927 до 1932 року працював в Інституті садових культур в Мертоні, а в 1930—1932 роках мав посаду Фуллерівського професора фізіології^[en] в Королівському інституті.

У 1933—1957 роках був професором Лондонського університету. 1957 року Голдейн переїхав до Індії, де спочатку працював професором Індійського статистичного інституту в Калькутті, а з 1962 року й до кінця життя керував Лабораторією генетики й біометрії в Бхубанешварі.

За заповітом тіло Голдейна було передано для медичних та дослідницьких цілей до Медичного коледжу Рангарая^[en] в Какінаді^[7].

Науковий внесок

Голдейна вважають одним із засновників синтетичної теорії еволюції та популяційної генетики, разом зі Сьюеллом Райтом та Рональдом Фішером. Його праці присвячені математичному аналізу ролі природного добору в популяціях. Також він вивчав частоту виникнення мутацій у людини та складав генетичні мапи хромосом. 1937 року ввів поняття «генетичного вантажу^[en]». Також Голдейн досліджував фізіологію людини в умовах екстремальних навантажень.

Голдейн цікавився проблемою виникнення життя, а його праця 1929 року вважається однією з головних у період між Першою та Другою світовою війнами^[8].

Див. також

• 36061 Голдейн — астероїд, названий на честь біолога^[9].