Джузеппе Бертолуччі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бертолуччі.

Джузе́ппе Бертолу́ччі (італ. Juseppe Bertolucci; 27 лютого 1947, Парма — 16 червня 2012, Дізо^[3]) — італійський кінорежисер, драматург та письменник.

Джузеппе Бертолуччі
Juseppe Bertolucci
Джузеппе Бертолуччі - відомий італійський кінорежисер
Народився	27 лютого 1947(1947-02-27) Парма, Емілія-Романья, Італія[1]
Помер	16 червня 2012(2012-06-16) (65 років) Дізо, Провінція Лечче, Апулія, Італія
Громадянство	Італія
Місце проживання	Дізо
Діяльність	кінорежисер драматург письменник
Знання мов	італійська[2]
Роки активності	1970 — 2012
Magnum opus	Segreti segretid і Strana la vitad
Батько	Attilio Bertoluccid
Брати, сестри	Бернардо Бертолуччі
Нагороди	Орден «За заслуги перед Італійською Республікою»
IMDb	ID 0078233

Біографія

Син поета Аттіліо Бертолуччі й молодший брат Бернардо Бертолуччі. Свою роботу в кіно почав в ролі асистента останнього й продюсера у фільмі «Стратегія павука» (1970). Брав участь як співпостановник в створені середньометражного колективного фільму «Бідні вмирають раніше» (1971). Дебютував як режисер ігрового кіно телефільмом «Піти і прийти» (1972), на телебачення зняв документальний фільм «Абетка кіно» (1975) та художній «Якщо щастя поки що немає» (1976).

Один з авторів сценарію історичного епосу «Двадцяте століття» (1976) Бернардо Бертолуччі. В великому кіно його дебют відбувся, коли за мотивами п'єси в монологах, написаною їм в співавторстві з Роберто Беніньї і за участі останнього, самостійно поставив фільм «Берлінгуер, я тебе кохаю» (1977), політичну комедію про інфантильного люмпена, що мала значний резонанс.

Свою зрілість як режисер Бертолуччі підтвердив подальшими роботами — «Зниклі речі» (1979) і «Секрети, секрети» (1984), «Дивне життя» (1987), «Верблюди» (1988), «Недокохання» (1989), третьою новелою у фільмі «Особливо у неділі» (1991). В 1986 зняв картину «Весь Беніньї» с участю свого друга та однодумця. Працював на телебаченні — «Брудна білизна» (1980; фільм-розслідування під патронажем Італійської комуністичної партії), «Внутрішні ефекти» (1983), «Як і чому» (1987), «Життя як гра—2» (1992). Всі ці роки активно виступав як продюсер.

Помер Джузеппе Бертолуччі 16 червня 2012 року в Дізо, Італія.

Праці

• 1969 — Стратегія павука, актор
• 1975 — Cinema According To Bertolucci, The / Making Of «1900», The виконавець, режисер
• 1976 — Двадцяте століття, сценарій
• 1977 — Berlinguer Ti Voglio Bene режисер, сценарій
• 1979 — Місяць сюжет
• 1980 — Oggetti Smarriti режисер, сценарій
• 1983 — Ти хвилюєш мене сценарій
• 1983 — Personal Effects режисер
• 1983 — Tutto Benigni режисер
• 1984 — L’addio A Enrico Berlinguer, режисер
• 1984 — Nothing Left To Do But Cry сценарій
• 1985 — Secrets Secrets режисер, сценарій
• 1987 — Strana La Vita режисер
• 1988 — Camels, The режисер, сценарій
• 1989 — Amori In Corso режисер, сценарій
• 1991 — Especially On Sunday режисер
• 1991 — Viaggiatore Cerimonioso, Il режисер
• 1994 — Troppo Sole / Women Alone режисер
• 1995 — Залишається тільки плакати сценарій
• 1996 — Pratone Del Casilino, Il режисер
• 1998 — Ferdinando (TV) режисер
• 1998 — Probably Love режисер, сценарій
• 1999 — Dolce Rumore Della Vita, Il режисер, сценарій
• 2001 — L’amore Probabilmente, режисер
• 2002 — Luparella режисер

Силки

• Джузеппе Бертолуччі на сайті IMDb (англ.)
• La notizia della morte [Архівовано 26 січня 2020 у Wayback Machine.]
• Scheda nel Cinematografo.it [Архівовано 18 вересня 2012 у Wayback Machine.]
• Biografia
• Filmografia