Джуліана Каландра

Джуліана Каландра (італ. Giuliana Calandra; нар. 10 лютого 1936, Монкальєрі) — італійська акторка, журналістка, авторка і ведуча телепередач.

Джуліана Каландра
Giuliana Calandra
Дата народження	10 лютого 1936(1936-02-10)[1]
Місце народження	Монкальєрі, Провінція Турин, П'ємонт, Італія
Дата смерті	25 листопада 2018(2018-11-25)[2] (82 роки)
Місце смерті	Апрілія, Провінція Латина, Лаціо, Італія[3]
Громадянство	Італія
Професія	кіноакторка, журналістка, акторка театру, телеведуча
IMDb	ID 0129316
Джуліана Каландра у Вікісховищі

Життєпис

Джуліана Каландра народилася в Монкальєрі. Її кінодебют відбувся 1963 року в новелі «Овечий сир» режисера П'єра Паоло Пазоліні з фільму «РоГоПаГ», потім вона грала в сотнях фільмів, серіалів і сценічних постановок, де працювала з такими режисерами: Даріо Ардженто, Марко Феррері, Альберто Сорді, Ліна Вертмюллер, Джорджіо Альбертацці, Маріо Монічеллі, Коста-Гаврас, Діно Різі, Серджо Корбуччі і Альберто Латтуада.

У 1980-х роках вона почала паралельну кар'єру як журналіст та автор і ведуча телепередач, в основному на теми моди й розваг.

Фільмографія

• Storia di una monaca di clausura, реж. Domenico Paolella (1973)
• Film d'amore e d'anarchia - Ovvero "Stamattina alle 10 in via dei Fiori nella nota casa di tolleranza...", реж. Lina Wertmüller (1973)
• La nottata, реж. Тоніно Черві (1974)
• Il bestione, реж. Серджо Корбуччі (1974)
• Усе на місці й усе безладно, реж. Ліна Вертмюллер (1974)
• Під яким ти знаком?, режисер Серджо Корбуччі (1975)
• Profondo rosso, реж. Даріо Ардженто (1975)
• Simone e Matteo - Un gioco da ragazzi, реж. Giuliano Carnimeo (1975)
• Caro Michele, реж. Маріо Монічеллі (1976)
• Giovannino, реж. Paolo Nuzzi (1976)
• Squadra antifurto, реж. Бруно Корбуччі (1976)
• Terminal, реж. Paolo Breccia (1976)
• L'ultima donna, реж. Марко Феррері (1976)
• Il... Belpaese, реж. Лючано Сальче (1977)
• Difficile morire, реж. Умберто Сільва (1977)
• Узяти, наприклад, нас, режисер Серджо Корбуччі (1977)
• La segretaria privata di mio padre, реж. Маріано Лауренті (1977)
• Така, як ти є / (Così come sei), реж. Альберто Латтуада (1978)
• Quando c'era lui... caro lei!, реж. Джанкарло Санті (1978)
• Ritratto di borghesia in nero, реж. Тоніно Черві (1978)
• Chiaro di donna, реж. Коста-Гаврас (1979)
• Il corpo della ragassa, реж. Pasquale Festa Campanile (1979)
• Il lupo e l'agnello, реж. Франческо Массаро (1980)
• Il turno, реж. Тоніно Черві (1981)
• Bello mio, bellezza mia, реж. Серджо Корбуччі (1982)
• In viaggio con papà, реж. Альберто Сорді (1982)
• Dio li fa poi li accoppia, реж. Стено (1982)
• Sesso e volentieri, реж. Діно Різі (1982)
• Arrivano i miei, реж. Ніні Салерно (1983)
• L'allenatore nel pallone, реж. Серджо Мартіно (1984)
• A tu per tu, реж. Серджо Корбуччі (1984)
• Un caso d'incoscienza, реж. Emidio Grieco (1984)
• Jocks, реж. Riccardo Sesani (1984)
• Occhio nero, occhio biondo, occhio felino..., реж. Loffredo Muzzi (1984)
• 1984 : Чималий скандал / (Uno scandalo perbene) — Марія Гасталделі, реж. Паскуале Феста Кампаніле
• Desiderando Giulia, реж. Andrea Barzini (1986)
• Professione vacanze, реж. Vittorio De Sisti — miniserie TV (1986)
• Il coraggio di parlare, реж. Leandro Castellani (1987)
• Regina, реж. Salvatore Piscicelli (1987)
• Rimini Rimini, реж. Серджо Корбуччі (1987)
• La cintura, реж. Giuliano Gamba (1989)
• E non se ne vogliono andare!, реж. Джорджіо Капітані (1989)
• Faccione, реж. Крістіан Де Сіка (1990)
• Non chiamarmi Omar, реж. Sergio Staino (1992) «La casa dove abitava Corinne», реж. Maurizio Lucidi 1996
• Mari del sud, реж. Marcello Cesena (2001)
• Poco più di un anno fa - Diario di un pornodivo (2003)
• L'allenatore nel pallone 2, реж. Серджо Мартіно (2008)