Дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний

Дзвінкий м'яко-піднебінний (задньопіднебінний, велярний) фрикативний — тип приголосного звука, що існує в різних людських мовах. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для цього звука — ɣ, а відповідний символ X-SAMPA — G. Звук позначається знаком грецької літери гамма (γ). В українській мові цей звук передається на письмі літерою г.

Дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний
ɣ
Номер МФА	141
Кодування
HTML (десяткове)	ɣ
Юнікод (hex)	U+0263
X-SAMPA	G
Кіршенбаум	Q
Брайль[en]
Зображення

Властивості

• Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
• Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
• Місце творення — м'якопіднебінне (артикулюється задньою спинкою язика на м'якому піднебінні)
• Ротовий (повітря виходить крізь рот)
• Центральний (повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках)
• Механізм передачі повітря — егресивний легеневий (під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота)

Приклади

Мова	Слово	МФА	Значення	Примітки
Арабська[1]	غريب / ġarīb	[ɣæˈriːb]	'чужинець'	див. арабська фонетика
Білоруська	галава	[ɣalava]	'голова'	див. білоруська фонетика
Грецька (сучасна)	γάλα / gála	[ˈɣɐlɐ]	'milk'	див. грецька фонетика
Грузинська[2]	ღარიბი / ġaribi	[ɣɑribi]	'бідний'
Ісландська	saga	[ˈsaːɣa]	'сага'	див. ісландська фонетика
Іспанська	amigo	[a̠ˈmiɣo̟]	'друг'	алофон /ɡ/, див. іспанська фонетика
Ірландська	a dhorn	[ə ɣoːɾˠn̪ˠ]	'його кулак'	див. ірландська фонетика
Литовська	humoras	[ˈɣʊmɔrɐs̪]	'гумор'	переважно замість [ɦ]. див литовська фонетика
Нідерландська (фламандська)[3][4]	gaan	[ɣaːn]	'іти'	див. нідерландська фонетика
Німецька (австрійська)[5]	damalige	[ˈdaːmaːlɪɣə]	'колишній'	алофон /ɡ/ між голосними, у швидкій, нечіткій мові.[5]; див. німецька фонетика
Норвезька (східна)[6]	å ha	[ɔ ˈɣɑː]	'to have'	алофон /h/ між голосними[6]; див. норвезька фонетика
Перська	باغ/Bâġ	[bɒːɣ]	'сад'
Польська	niechże	[ˈɲɛɣʐɛ]	'нехай'	алофон /x/ перед дзвінкими приголосними. Див. польська фонетика
Португальська[7][8]	agora	[ɐˈɣɔɾɐ]	'зараз'	алофон /ɡ/ між голосними. див. португальська фонетика
Російська (південна)	дорога	[dɐˈro̞ɣə]	'дорога'	див. російська фонетика
Словенська	gajba	[ɣájba]	'гажба'
Таджицька	ғафс/ƣafs	[ɣafs]	'товстий'
Українська	голка	[ɣolka]	'голка'
Шведська	meg	[mɪːɣ]	'мені'	алофон /ɡ/ між голосними і в кінці слова[9], див. шведська фонетика.
Якутська	аҕа / aǧa	[aɣa]	'батько'
Японська[10]	はげ / hage	[haɣe]	'лисий'	алофон /ɡ/ у швидкій, нечіткій мові. Див. японська фонетика